Нещодавно, у січні 2022 року, місцевими ентузіастами та любителями історії на території села Бендюга Червоноградського району віднайдено печатку з зображенням родового гербу Прус І (Prus primo, Turzyna).
Continue reading “Віднайдено печатку кристинопільських шляхтичів Вишневських (фото)”
Ґудзики – це елементи одягу, що використовуються для фіксації окремих його частин. Проте, окрім свого основного завдання, у різні часи вони також виконували і інші функції: декоративну, магічну та інформативну. Інформативна функція – наймолодша, полягає у використанні ґудзика як знаку приналежності до певної групи, професії, роду військ і т.д. (службові мундири, лівреї і т.п.).
Continue reading “Шлюбний ґудзик з Кристинополя”
У Сокалі, по вулиці Міцкевича, знаходиться будівля Австрійської ощадної каси, у якій зараз розміщується держказначейство. На фоні багатого рельєфного оздоблення фасаду привертає увагу композиція з гілок лаврового дерева, на якій розміщений герб Галичини та Володимирії.
Після першого поділу Польщі в 1772 році Галичина була включена саме в австрійську частину імперії, не зважаючи на давні претензії угорських королів на володіння Галичиною. Тоді ж три золоті корони в синьому полі стали крайовим гербом Галичини. Цей герб використовувався спільно з гербом Володимирії: у синьому полі дві шаховані червоним і сріблом балки.
1773 року на жетонах в честь приєднання Галичини і Володимирії було зображено новий герб провінції, що об’єднував герби Галичини (у синьому полі три золоті корони, 2:1), Володимирії (у синьому полі дві шаховані червоним і сріблом балки) і Заторського князівства (у срібному полі червоний орел). Поверх усього розміщувався щиток з австрійським гербом (у червоному полі срібна балка).
1775 року герб Краківського герцогства поступився місцем срібному орлу в синьому полі герба Заторського князівства. 1782 року до герба додалося нове поле з гербом Освенцимського князівства (у синьому полі срібний орел).
У 1804 році герб королівства Галичина став таким: синій щит перетятий червоною балкою, вгорі чорна галка зі складеними крильми, знизу — три золоті корони 2:1. Цей герб використовувався спільно з гербом Володимирії: у синьому полі дві шаховані червоним і сріблом балки.
На фото вгорі: герб Галичини та Володимирії на фасаді Держказначейства у Сокалі. Фото: Враження від подорожей, 2016 р.
Джерело: Вікіпедія.
Ця медаль, зроблена видатним придворним медальєром польської корони Йоганон-Філіпом Хольцхаузером (Johann Philipp Holzhäuser, 1741-1792 рр.) у 1786 році, була викарбована на згадку про дарунок Станіслава Щесного Потоцького, про який Рачинський (Raczyński) писав так: “У сеймі 1784 року Станіслав Щесний Потоцький, на той час руський воєвода, командир Української та Подільської дивізій, запропонував цим дивізіям піший полк із 4 рот і 400 голів та 24 гармати. Це була патріотична жертва, гідна похвали самого сейму та конституції. Дарувальник заявив, що цей полк слід додати до армійського набору, з рекомендацією передати йому командування цим підрозділом з відповідною платнею. Після його смерті або складення повноважень, і як нагадування про цю патріотичну громадянську позицію, полк завжди мав мати назву полку Потоцьких, і бути під керівництвом осіб із цієї родини.”
Continue reading “Медаль “Станіслав Щесний Потоцький” 1786 року”
У 2017 році, у полі поблизу села Острів, Сокальського району, було знайдено латунну печатку. Згідно її кліше вона належала бурмістру (меру) міста Кристинополя і вірогідно була свідком всіх правових документів муніципалітету кін. XVIII – поч. XIX століття.
Легенда кліше виробу: нім. “Bürgermeister Gemeindevorstand Zu Krystynopol” – бурмістр (мер) муніціпалітету Кристинополя.
Підготував: Юрій Гринів.
8 вересня 1724 року львівським архієпископом Яном Скарбеком, єпископом холмським Яном Шанявським і єпископом Йосифом Левицьким був коронований коронами Папи Римського Бенедикта XIII образ Сокальської Матері Божої. Ікона стала четвертим коронованим образом на території Речі Посполитої після Ченстоховської, Троцької та Коденської ікон.
Continue reading “Срібний жетон коронації Сокальської Матері Божої 1724 року”
З 19 листопада починались вранішні Михайлівські заморозки: “Михаїл заморозком землю прихватив”. У православних (східна традиція) та у греко-католиків день святого Михаїла (Михайла) (Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил) припадає на 21 листопада, віруючі західного обряду вшановують святого 29 листопада. З цим святим тісно повязана давня історія Тартакова: герб давнього і сучасного Тартакова мав зображення цього святого, також на його честь був освячений місцевий костел.
Continue reading “Архангел Михаїл на гербі Тартакова”
Герб – це емблема, особливий спадковий знак, укладене відповідно до законів геральдики (науки про герби) поєднання фігур та предметів, що мають символічне значення і виражають певну історичну традицію. Гербом Потоцьких стала «Пилява». Герб Пилява (Pilawa, Piława, Strzała) – польський шляхетський герб. У блакитному полі срібний хрест з двома повними перекладинами та половиною третьої (з лівого боку). Continue reading “Герб Пилява та його геральдичні особливості”
Равич (pol. Rawicz, Rawa) – польський шляхетських герб. На золотому полі коронована діва з широко розведеними руками сидить на чорному ведмеді. У клейноді повернутий ліворуч ведмідь, що тримає у лапі троянду і виникає з-поміж двох оленячих рогів. Continue reading “Герб Равич на каплиці Снопковських у Белзі”
Герб Прус на родовій каплиці-усипальниці роду Вишневських (Wisniewski), що на старому Кристинопільському цвинтарі у Червонограді. Цей рід володів Кристинополем більше 70 років (1848-1926).
Герб Прус І (Prus primo, Turzyna) – один із різновидів герба Прус: білий хрест в червоному полі, у якого одного кінчика бракує, а в нашоломнику видно закуту в лати руку з піднятим мечем. Назву цього герба і його появу пояснюють прибуттям в Польщу в кінці X століття трьох прусських князів, які шукали порятунку від меченосців. Герб цих пруссаків (prus) згодом перейшов до багатьох польських, українських та білоруських родів.
Підготував: Юрій Гринів.
Джерело: Вікіпедія.
Герб Задора (pol. Płomień) на палаці Лянцкоронських (пізніше Урбанських) у Тартакові. Continue reading “Герб Задора на палаці Лянцкоронських у Тартакові”
Товарна пломба — це унікальний прилад одноразового застосування, призначений для індикації факту несанкціонованого доступу до об’єкта, що охороняється. Пломби виготовлялись таким чином, щоб зняття їх неминуче призводило до залишення явно видимих слідів на їх матеріалі, а зняття без залишення слідів було б неможливим. Continue reading “Свинцеві товарні пломби початку XX століття”
Львівщина та, зокрема, Кристинопіль-Червоноград має надзвичайно багату і цікаву історію. Одним із джерел пізнання, вагоме місце слід виділити предметам старовини. Ці матеріали, в допитливих руках наукових працівників Львівської філії музею історії релігії, що у Червонограді та краєзнавців міста, стають відправною точкою дпя їх детального вивчення. Continue reading “Два артефакти – спільна історія”
Давній польський аристократичний рід Потоцьких має цікаву історію. Магнатський рід Потоцьких (герб Пилява), один із наймогутніших у Польщі, котрий, незважаючи на всілякі потрясіння, зумів зберегти свою високу позицію. Його прізвище утворене від топоніму із польського села Поток, розташованого в Єнджейовському повіті парафії Кшченчице. Continue reading “Герби Потоцьких – спадок шести родів”
Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.
Continue reading “Історія нашого міста в державних гербах”
Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом. Continue reading “Історія нашого міста в родових гербах”
