На території червоноградського заводу залізо-бетонних виробів розташована меморіальна плита з мармурової крихти. Тут 22-24 червня 1941 року тримали оборону від фашитсько-німецьких загарбників і загинули смертю хоробрих воїни 140-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону РСЧА.
Continue reading “Братська могила радянських воїнів-прикордонників”
Перша згадка про дерев’яну церкву Покрови Пресвятої Богородиці с. Шмітків – 1530 рік. У 1901 році – відреставрована, малював священик Мусевич.
Continue reading “Церква Покрови Пресвятої Богородиці”
Житловий будинок, розташований по вулиці Шептицького 157 у Сокалі, був збудований у XIX столітті. У роки Першої світової війни в будинку знаходилось Цісарсько-королівське управління доріг. З 1997 року будинок став адміністративним приміщенням прокуратури Сокальського району.
Continue reading “Житловий будинок на Шептицького”
Костел святого архангела Михаїла у Сокалі було споруджено внаслідок тривалого будівництва наприкінці 30-х років XX століття (1904-1926), проте добудувати його до війни не встигли. Будівлю було освячено лише у 1942 році. З приходом радянської влади храм було закрито, а потім у ньому облаштували продуктовий ринок. У 2000-х роках міська влада передала святиню в оренду греко-католикам, але зруйнований всередині костел й надалі пустував. 22 листопада 2011 року греко-католики віддали ключі від костелу римо-католикам. 27 листопада тут було відправлено першу святу месу.
Continue reading “Костел святого архангела Михаїла”
Підпорна стіна у Кристинополі (тепер Червоноград), зведена ще “за Польщі” у 1938 році (про що свідчить вибитий рік на споруді). Такі стіни встановлюються для підтримки мас грунту на схилах при прокладанні дорожних шляхів.
Continue reading “Підпорна стіна 1938 року”
На околиці села Гута, неподалік від Себечівського лісу, на краю стрімкого схилу, на диво, майже повністю збережена, як архітектурна форма, стоїть мурована надгробна каплиця в неоготичному стилі. Місце для неї вибрали специфічне, очевидно, щоб її було видно з усіх сторін. Крім того, частково під основу каплиці зроблено насип з підпірною стінкою з заходу. Зі сходу проходить цегляний мур.
Continue reading “Каплиця-усипальниця Плятер-Зибергів”
Про синагогу у Сокалі, що знаходиться по вул. Шептицького, відомо небагато. Колись на території, де зараз знаходиться міський парк відпочинку, було єврейське мітечко – штетл. Наприкінці XIX століття неподалік старої синагоги оборонного типу (кін. XVII ст.) було збудовано нову святиню.
Continue reading “Синагога XIX століття у Сокалі”
В кінці ХІХ століття українця Олександра Мишугу вважали “королем тенорів” та володарем найкращого ліричного голосу. На світовій сцені його ставили в один ряд з Карузо та Шаляпіним, на українській – із Соломією Крушельницькою та Модестом Менцинським. Афіші з його іменем висіли на театрах Риму й Мілану, Парижу та Лондону, Берліну і Відня, Петербургу і Варшави, Кракова та Києва і, безумовно, рідного Львова.
Continue reading “Могила Олександра Мишуги”
У смузі Київського особливого військового округу (КОВО) державний кордон СРСР охороняли прикордонники Українського округу в складі восьми прикордонних загонів.
Continue reading “Будівля прикордонної застави СРСР”
Зимою та весною 1944 року партизанський загін Героя Радянського Союзу генерала М.І. Наумова двічі пройшов територією Львівщини. 2 березня 1944 року загін вийшов в район річки Західний Буг, штаб був облаштований в невеличкому польському селі Завонє.
Continue reading “Братська могила партизанів-наумівців у Соснівці”
Село Куличків, Сокальського району славне своїми віковими дубами. Їх тут чимало. Один з них, найстарший, “Дуб Куличків” – є ботанічною пам’яткою природи України та занесений до природо-заповідного фонду Львівської області.
Згідно висновків комісії природоохоронного фонду дубу “Куличків” понад 700 років. Статус ботанічної пам’ятки надано згідно з рішенням Львівської обласної ради від 14.07.2011 року, № 206. Перебуває у віданні Великомостівської міської ради. Зараз дуб переживає не найкращі свої часи. Колись це було велике дерево з розлогою кроною у чотири стовбури в основі. За спогадами старожилів дуб був 7 метрів в діаметрі. Проте зараз зберерігся лише один стовбур – три інших обтрухлявіли та обвалилися.
У час, коли центром села прокладали асфальтовану дорогу, дерево хотіли зрізати. Та місцеві мешканці “свій” дуб відстояли. Кажуть, під ним колись стояв табором сам лідер українського визвольного руху Богдан Хмельницький…
Неподалік дуба “Куличків” стоять ще два безіменні “велетні”. Ці дерева молодші – віком щонайменше 300 років (на фото вгорі).
Автор: Юрій Гринів.
loading map - please wait...
Перші великі медичні заклади почали появлятися у Прибужжі за часів Австрії. У вересні 1878 року в Сокалі було відкрито лікарню. Її спорудили за кошти гмін Сокальської повітової ради, власників дворів та фільварків і назвали іменем австрійської ерцгерцогині Ґізели.
Continue reading “Шпиталь ерцгерцогині Ґізели”
Металевий залізничний міст через річку Солокія в межах міста Червонограда було побудовано у 1926-1928 роках (до того тут стояв міст на дерев’яних палях 1915 року зведення). Під час Другої світової війни була підірвана одна з опор і прогонова будова була обрушена одним кінцем. В 1954 році міст було капітально відновлено.
Continue reading “Залізничний міст через Солокію”
Наприкінці ХІХ століття, сокальчани шукали порятунку від своїх недуг у аптеці “Під чорним орлом”, яку заснував у 1897 році магістр фармації Євген Височанський. Аптека розташована по вул. Шептицького, 63 у Сокалі. Continue reading “Аптека “Під чорним орлом””
Римо-католицька парафія у селі Острів, тепер Сокальського району Львівської області, була заснована дідичами Бігандом з Острова, Миколаєм з Цебліва та Григорієм з Себечіва у 1429 році. Їй підпорядковувались рим.-кат. приходи Безеїва, Глухова, Себечіва, Мурованого (Zabcze) та Вербового (Wierzbiaz). А у свій час, навіть і Кристинопільський костел.
Continue reading “Костел Вознесіння Пресвятої Богородиці”
Колишня ощадна каса у Сокалі – пам’ятка архітектури місцевого значення. Будинок збудовано у 1905 році в стилі галицького класицизму. Декорував будівлю талановитий відомий український скульптор Григорій Кузневич. Continue reading “Австрійська ощадна каса”
Восени 1992 року, на честь 300-річчя Кристинополя, у Червонограді відкрито один із перших в Україні пам’ятників Михайлу Грушевському – першому Президенту України (Голова Української Центральної Ради УНР). Continue reading “Пам’ятник Михайлу Грушевському”
Муровану церкву Преподобної Параскеви у селі Туринка, що неподалік м. Жовкви на Львівщині, споруджено на місці старої дерев’яної у 1798–1837 рр., спочатку коштом і старанням о. Олексія Пясецького, а завершено будівництво за Петра Крауснекера, власника Туринки. Continue reading “Церква Преподобної Параскеви”
Сокальська гімназія – гордість і окраса Сокальщини. Збудована у 1911 році в стилі класицизму за проектом архітектора М. Машляника. Протягом більш ніж 100 років свого існування (австрійський, польський, німецький, радянський та український періоди) залишалася навчальним закладом. Continue reading “Сокальська гімназія”
Монумент “Гімн праці” є, без перебільшення, візитною карточкою Червонограда. Він зустрічає і проводжає мешканців та гостей міста на в’їзді зі сторони Львова. Continue reading “Монумент “Гімн праці” – візитна карточка Червонограда”
Найстарішим храмом міста Сокаля вважається церква святого Миколая, збудована в першій половині XVI століття. Церкву вважають колискою Унії православної церкви з Римом. Continue reading “Церква святого Миколая”
31 травня 1895 року цісар Австро-Угорщини Франц Йосиф на вимогу громадськості підписав розпорядження про створення в Сокалі вчительської чоловічої семінарії. Вона була споруджена у 1910 році. Continue reading “Вчительська чоловіча семінарія”
Костел святого Марка (pol. kościół świętego Marka) у Варяжі — колишня культова споруда, храм доби ранннього бароко, збудований у 1688—1693 роках. Внесений до реєстру пам’яток архітектури національного значення під охоронним номером 495. Continue reading “Костел святого Марка”
Аеродром “Белз” – недіючий аеродром, розташований у кілометрі на захід від міста Белз, Сокальського району. Довжина злітно-посадочної смуги – 400 м. Ширина – 20 м. Покриття тверде, асфальт. Освітлення немає. Може використовуватись для польотів авіації загального призначення.
loading map - please wait...
