28 березня 1945 року, рівно 76 років назад, польськими поліцаями було спалено село Маджарки, що розташовувалось між Кристинополем та Борятином – зараз не існує. У вогнищі загинули мирні жителі поселення. Лише капличка і пам’ятний хрест залишились згадкою про ті страшні події.
Continue reading “Спалене село Маджарки (фото)”
Пам’ятник Т.Г. Шевченку у селищі міського типу Гірник знаходиться на території парку культури, що по головній вулиці поселення – вулиці М.Грушевського. Це робота відомого українського скульптора Василя Одрехівського, заслуженого діяча мистецтв України.
Continue reading “Пам’ятник Тарасу Шевченку у Гірнику”
У Ільковичах, що на Сокальщині, стоїть крутий старий млин з автентичним діючим обладнанням і старими технологіями. І якщо у Дрогобичі вдалося реалізувати проект “Дрогобицька сіль” на базі старої солеварні, то чому б Ільковичам не запустити бренд “Ільковицьке борошно” на базі старого, проте діючого млина?
Continue reading “Млин в Ільковичах (фото)”
Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська» — збудована за проектом інституту «Південдіпрошахт» і введена в дію у 1979 році. Проектна потужність — найбільша у Європі — становила 9600 тис. тон на рік, що передбачало охоплення збагаченням усього вугілля, яке видобувалося шахтами Львівсько-Волинського вугільного басейну.
Continue reading “Центральна збагачувальна фабрика «Червоноградська» (фото)”
Кажуть, що терикон Центральної збагачувальної фабрики “Червоноградська” – найбільший рукотворний елемент ландшафту у Європі.
Фото: Svyatodiy, Дослідники Львова / Urban Explorers Lviv
loading map - please wait...
Якщо на сьогоднішній час в Угнові все більше закладів “на замку”, містечко міліє, то не зрівняти з тим, що було ще 100 років тому. Замість розквіту йдемо до занепаду.
Continue reading “Повітовий суд в Угнові”
Угнів оповитий таємницями і нерозгаданими історіями. Місту близько тисяча років і можна тільки уявити, скільки воно таїть у собі незвіданого.
Continue reading “З історії угнівської школи”
Ще однією цікавезною туристичною локацією міг би стати підземний навчальний полігон Гірничо-економічного коледжу у Червонограді. Збудований у 1974-1979 роках, зараз він залишається єдиним діючим на підконтрольній території України об’єктом такого типу.
Continue reading “Гірничий навчальний полігон (фото)”
Село Йосипівка на Радехівщині (нім. Josefshof, пол. Jozefow, а у кін. XIX ст. також укр. Білокриниця) було засноване графом Йозефом Мієром у 1785 році, куди прибуло сорок родин німецьких колоністів. Загалом 252 особи: 61 чоловік, 64 жінки, 71 хлопець та 56 дівчат.
Continue reading “Кірха німецьких колоністів у Йосипівці”
Воєнний туризм – це ще один напрямок який може запропонувати туристичний Червоноград. Наразі ми працюємо над створенням історичної довідки про будівництво довготривалих оборонних точок (ДОТів) Струмилівського укріпрайону та про події першого дня німецько-радянської війни, у яких в останньому своєму бою полягли бійці 35-го окремого кулеметно-артилерійського батальйону військ Радянського Союзу під тиском переважаючих сил німецького Вермахта.
Continue reading “Доти поблизу Червонограда (фото)”
Перші згадки про місцеву церкву у Пархачі (тепер Межиріччя) походять з 1564-1565 рр. У візитації 1749 р. описується невелика дерев’яна будівля. На її місці у 1886 р. розпочато, а наступного року завершено будівництво нової дерев’яної церкви на мурованому фундаменті майстром Григорієм Герасимовичем з Безуєва.
Continue reading “Церква святого Василія Великого”
На військовому кладовищі часів Першої Світової війни у селі Сілець Червоноградського району, що розташоване при трасі Р-15 (Львів-Ковель), поховано 219 військовослужбовців, серед них – 108 австро-угорської армії (більшість із верхньо-австрійського піхотного полку ляндверу №2 та північно-богемського ляндверу №9) і 111 німецької армії (більшість із резервного піхотного полку №46). Військові загинули 28-30 червня 1915 року під час визволення Галичини від російської армії.
Continue reading “Меморіал австрійським воїнам”
Церква святої великомучениці Варвари, заступниці військових та гірників, була зведена у Червонограді у 2013 році.
Continue reading “Церква святої великомучениці Варвари”
У наш час здаються відголоском минулого, проте й надалі функціонуючі і вражаючі своїм виглядом муровані мости у пониззі ріки Солокія.
Continue reading “Мости в пониззі Солокії”
Коли йдеться про архітектурну спадщину минулих століть в Україні, перше, що спадає на гадку – мальовничі (і не дуже) руїни поза межами великих, розпещених увагою туристів міст. І на цьому скорботному тлі кожна повернута до життя споруда, кожен врятований клаптик стінопису, що дихає давниною, здаються дивом. Лопатинський костел Непорочного зачаття Пресвятої Діви Марії, про який ми вже згадували побіжно тут, є одним із таких дивовижних прикладів того, як любов та повага до спадщини рятують, здавалося б, безнадійні споруди. Проте почнемо із самого початку.
Continue reading “Марійний культ і барокова розкіш костелу в Лопатині”
Аеродром “Лопатин” був створений як аеродром для завдань авіації загального призначення та як запасна смуга у воєнний час. Довжина злітного полотна – 518 м, ширина – 20 м. Покриття грунтове. Освітлення немає.
Continue reading “Аеродром “Лопатин””
“Вода – це прямий зв’язок з генетичним майбутнім нашої держави і тільки той народ має майбутнє, який п’є чисту воду” – проголошує інформаційний стенд Державного комітету України по водному господарству на місці витоку ріки Західний Буг.
Continue reading “11 серпня – День Західного Бугу”
Парафія Української Греко-Католицької Церкви Пресвятої Богородиці Владичиці України була заснована у 2002 році. У 2009 році був освячена дерев’яна церква, збудована без цвяхів за проектом галицької церкви XVII– XVIII ст. майстрами з м.Яремче.
Continue reading “Церква Пресвятої Богородиці Владичиці України”
Поселення Витків та Новий Витків за свою історію мали чимало власників. На початку XIX століття ці землі у Коморовських відкупив буський староста Юзеф Мір (1730-1808). У 1874 році через шлюб його правнучки Цецилії Мір (1856-1927) та графа Станіслава графа Бадені, галицького крайового маршала, Витків переходить у володіння родини Бадені. Останнім дідичем поселень (до 1939 р.) став їх син граф Стефан Бадені.
Continue reading “Панський маєток у Новому Виткові”
З історії римо-католицької громади у Павлові відому те, що до 1775 року вона належала до парафії у Станині, згодом, до 1918 року до парафії Радехів і до 1939 року входила в склад парафії Холоїв (нинішнє Вузлове).
Continue reading “Філіальний костел у Павлові”
У липні 1944 року, після визволення Великих Мостів від фашистів, у місті залишились живими тільки 2 євреї, яким дивом вдалося врятуватися від загибелі в час кривавих «жнив» Голокосту.
Continue reading “Меморіал жертвам Голокосту у Великих Мостах”
Часто, ідучи вулицями рідного міста чи села, проходячи повз будинки, не задумуєшься, що у кожного з них, як і в людини, своя історія. Цікавою є розповідь заснування Народного дому в Угнові. Кожен угнівчанин був там не раз, але, напевно, мало хто знає, як з’явилась ця споруда.
Continue reading “Народний дім в Угнові”
У часи Першої світової війни неподалік залізничної станції Пархач (pol. Parchacz, тепер Гірник) через річку Рата існував тимчасовий міст 1915 року зведення. В 1928 році замість нього був побудований капітальний металевий під західноєвропейську колію.
Continue reading “Залізничний міст через Рату”
Історія сокальського жіночого монастиря розпочинається з першої половини XVII ст., коли в бабинець із Любліна знайшли шлях законниці ордену св. Бригіди. Настоятелькою монастиря Бригідок у Любліні була Агнєшка Ятковська.
Continue reading “Монастир бригідок”
