Увесь радянський період в історії України позначений численними репресіями. Вони торкнулися усіх регіонів та величезної кількості людей: від селян і робітників – до науковців, митців та священників, від багатих до бідних… За час комуністичного режиму, за підрахунками істориків, через репресії радянських каральних органів (ЧК-ОГПУ-НКВС-МГБ-КДБ) пройшло понад 10 мільйонів громадян.
Continue reading “Кримінальна справа на Марію Урбанську з Тартакова”
Молода Пелагея-Терезія Мнішех із Потоцьких відійшла у вічність на 18 році життя 17 жовтня 1772 року в Вишнівецькому палаці (смт. Вишнівець Кременецького району Тернопільської області). Про її життя ми знаємо небагато. Відомо, що народилась вона ймовірно в батьківському Кристинопільському палаці десь чи у 1753 чи 1754 році. Була молодшою дочкою в родині тодішнього власника Кристинопільського маєтку Францішка-Салезія та його дружини Анни Потоцької з Потоцьких.
Continue reading “Втрачений портрет Пелагеї Потоцької. Уточнення біографій її родичів”
У листопаді 2020 року було оголошено про початок першого міжнародного літературного конкурсу імені Марії Урбанської. 2021 рік став другим роком проведення конкурсу. До участі в ньому зголосилося 30 авторів із різних куточків України, Польщі та США, які презентували 32 оригінальних твори різних жанрів. У творах, що ми представимо в цьогорічному альманасі, є приклади істинного кохання, вірності та честі людей, їхньої відданості принципам і справі, якій служать. Є історії про Тартаків та людей, що з ним пов’язані.
Continue reading “II літературний конкурс ім. Марії Урбанської. Результати. Поезія”
У листопаді 2020 року було оголошено про літературний конкурс імені Марії Урбанської (1876-1942 рр.). Історична пам’ять та її збереження надзвичайно важливі як для кожного мешканця чи то найменшого українського села, чи то великого мегаполісу.
Continue reading “Вийшов друком альманах творів літературного конкурсу ім. Марії Урбанської”
Протягом попередніх двох тижнів членами журі було опрацьовано та оцінено всі твори, які були прийняті до розгляду на літературний конкурс імені Марії Урбанської. У конкурсі взяли участь 15 авторів з різних куточків України, (а також Німеччини і США), презентувавши 27 оригінальних творів різних жанрів.
Continue reading “Літературний конкурс ім. Марії Урбанської. Результати. Поезія”
Сьогодні хотіли, щоб усі згадали та помолились за Марію-Ружу-Флорентину Урбанську з Тартакова. Людину із надзвичайно цікавим та трагічним життям. Сьогодні виповнилось 144 роки від дня її народження та 78 від дня смерті, які припадають на 2 вересня.
Continue reading “Пам’яті Марії Урбанської з Тартакова”
Для історика, певно найважчим є знаходження помилок попередників та вичленення їх із численних публікацій. В моєму випадку зацікавлення та давнього вивчення іконографії Потоцьких гербу Пилява – це надзвичайно актуально.
Continue reading “Александер Потоцький – останній власник Умані з Потоцьких”
Час від часу в мережі Інтернет та різних ресурсах трапляються фотографії давніх мешканців різних регіонів України в національних вбраннях. Часто такі фотографії були зроблені знаними фотографами та мали певний постановочний характер. Наприклад, робились в одній місцевості, яка найбільше підходила під певний регіон, але вбрання осіб на фото різнились залежно від вибраної для опису місцевості.
Continue reading “Давні фото мешканців Сокальщини”
Недалеко від найменшого українського міста Угнова розташоване село Піддубне (укр. Піддубне чи Піддубці, польською Poddębce (Poddebce, Poddubce). Дослідникам історії Сокальщини та Тартакова воно цікаве як родинне «гніздо» Росновських та Лянцкоронських. Тут народились двоє власників Тартаківського палацу – ініціатор його побудови Збіґнєв Лянцкоронський (1850, Піддубне – 1929, Краків) та його племінниця Марія Урбанська (1876, Піддубне – 1942, Йошкар-Ола), яка була останнью його власницею.
Continue reading “Історія маєтку Росновських-Едерів”
Ми вже розповідали про кілька генеалогічних досліджень, що були присвячені родоводам Потоцьких гербу Пилява.
Continue reading “Вальс Шопена для Катажини Потоцької”
Деяким палацам, що були збудовані на кошти Потоцьких повезло: ми знаємо, як вони виглядали зсередини, маємо фотографії чи замальовки інтер’єрів. Прийшов час відкрити таємниці кількох фотографій, які досить часто в мережі Інтернет, музеях, і в різних виданнях презентуються як «види інтер’єрів Тульчинського палацу» Станіслава-Щенсного Потоцького (1751-1805).
Continue reading “Розвінчуючи міфи інтер’єру Тульчинського палацу”
Відомо, що представники родини Потоцьких були фундаторами численних костелів та церков на землях, якими вони володіли. Розповімо про історію костелу у Могилеві-Подільському, фундаторами якого стали Францішек-Салезій та Станіслав-Щенсний Потоцькі.
Continue reading “Фундація Потоцькими костелу у Могилеві-Подільському”
Інформацію, що наводимо у цьому дописі вперше стає доступною широкому колу поціновувачів історії Тартакова. Ми щиро тішимось, що завдяки проекту з відновлення Тартаківського палацу відкриваються нові сторінки місцевої історії.
Continue reading “Історія родини Тшцінських – дідичів Тартакова”
З 19 листопада починались вранішні Михайлівські заморозки: “Михаїл заморозком землю прихватив”. У православних (східна традиція) та у греко-католиків день святого Михаїла (Михайла) (Собор святого архистратига Михаїла та всіх Небесних Сил) припадає на 21 листопада, віруючі західного обряду вшановують святого 29 листопада. З цим святим тісно повязана давня історія Тартакова: герб давнього і сучасного Тартакова мав зображення цього святого, також на його честь був освячений місцевий костел.
Continue reading “Архангел Михаїл на гербі Тартакова”
Герб – це емблема, особливий спадковий знак, укладене відповідно до законів геральдики (науки про герби) поєднання фігур та предметів, що мають символічне значення і виражають певну історичну традицію. Гербом Потоцьких стала «Пилява». Герб Пилява (Pilawa, Piława, Strzała) – польський шляхетський герб. У блакитному полі срібний хрест з двома повними перекладинами та половиною третьої (з лівого боку). Continue reading “Герб Пилява та його геральдичні особливості”
Формування шляхетського стану на території Польського королівства, зокрема зростання його впливу на політику держави, набуття прав і привілеїв припадає на XIV – XV ст. Впродовж наступних століть шляхта користувалась широкими правами та привілеями у економічному, політичному, суспільному житті держави, здійснювала вагомий вплив на внутрішню і зовнішню політику Речі Посполитої. Continue reading “Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду”
Ця стаття розкриває історію зображення Катажини (Катерини) ур. Замойської у шлюбі Мнішек (Katarzyna Mniszech, 1722-1771), що вже довгий час викликає захоплення у глядачів: молода та вродлива панянька-шляхтянка у неймовірній сукні, повна здоров’я та краси. Continue reading “Навколо одного портретa”
Вперше Тартаків згадується в історичних джерелах 22 грудня 1415 року. Цього дня, перебуваючи в Белзі, князь Мазовецький Земовит IV (1352-1426) надав три села у Сокальському повіті плоцькому воєводі Прандоті (Прендоту) з Желязної і Желехлінки та його брату Анджею на прізвисько Грот. Continue reading “Перша згадка про Тартаків”
Опис палацу за часів останньої власниці Марії Урбанської знаходимо у праці польського дослідника Романа Афтаназі «Матеріали до історії резиденцій», який відвідував господиню маєтку у 1938 році. Continue reading “Інтер’єр Тартаківського палацу”
Російські офіцери 12-го дивізіону мортирної артилерії у Тартаківському палаці (Rosyjski 12 Dywizjon Artylerii Moździerzy), який мав дислокацію у Вінниці, Подільської губернії. До нас дійшли фотографії, які зробив старший лікар 12-го мортирного артилерійського дивізіону Титулярний радник Ігнацій Павло Фудаковський (Ignacy Paweł Fudakowski) (1874-1920), поляк за походженням. Continue reading “Російські офіцери мортирної артилерії у Тартаківському палаці”
Дуже і дуже давно у його стінах було гамірно і людно. Він пам’ятає пишні прийоми, коли до «малого короля на Русі» Францішка Салезія Потоцького з’їжджались найвпливовіші магнати Речі Посполитої. Знав палац і шелест бальних суконь, коли до Лянцкоронських на свята приїздили впливові гості. Пізнав і місцевих колгоспників та школярів у радянські часи, коли тут була адміністрація колгоспу та школа. Continue reading “Коли Тартаківський палац ще був палацом”
Першими відомими нам господарями Тартакова були плоцький воєвода Прандота (Прендот) з Желязної і Желехлінки та його брат Анджей на прізвисько Грот (поч. XV ст.). Continue reading “Десять власників Тартакова”
Містечко Тартаків розташоване на тартаківському або сокальському тракті, який проходив зі Сокаля до Олеська і далі до містечка Топорова повіту Броди. Воно було фортецею, яка захищала підступи до сусідніх Кристинополя, Сокаля, Белза. Continue reading “Замок Потоцьких у Тартакові. Яким він був?”
Переглядаючи старі фотографії, помічаєш деталі, що занурюють тебе у інший світ. Так відбулось і з палацом Лянцкоронських у Тартакові. Відшукуючи нові деталі палацу, помітила, що на пізніших фотографіях відсутні дві важливі деталі: немає двох «атлантів» (теламонів) та відсутній годинник на вежі. На сьогодні відомості про перебудови і ремонти палацу дуже скупі і з них важко судити про ті зміни, яких зазнала споруда за довгу історію свого існування протягом ХХ ст. і до пожежі 1996 року. Continue reading “Тартаківські атланти”
