Ми створили аккаунт у Instagram! Підписуйтесь, щоб не прогавити сучасні фото Кристинополя-Червонограда та Сокальщини.
Continue reading “Krystynopol.info тепер і в Instagram”
Ми створили аккаунт у Instagram! Підписуйтесь, щоб не прогавити сучасні фото Кристинополя-Червонограда та Сокальщини.
Continue reading “Krystynopol.info тепер і в Instagram”В кінці ХІХ століття українця Олександра Мишугу вважали “королем тенорів” та володарем найкращого ліричного голосу. На світовій сцені його ставили в один ряд з Карузо та Шаляпіним, на українській – із Соломією Крушельницькою та Модестом Менцинським. Афіші з його іменем висіли на театрах Риму й Мілану, Парижу та Лондону, Берліну і Відня, Петербургу і Варшави, Кракова та Києва і, безумовно, рідного Львова.
Continue reading “Могила Олександра Мишуги”В роки існування першої незалежної української держави, у період з 1918 по 1921 роки вийшли друком перші українські поштові марки з оригінальним малюнком. Загалом було випущено близько 130 державних марок Української Народної Республіки з наддруком тризуба, п’ять випусків листівок, одну поштову картку і один поштовий переказ.
Continue reading “Марки УНР на поштовому конверті в Маджарки”У смузі Київського особливого військового округу (КОВО) державний кордон СРСР охороняли прикордонники Українського округу в складі восьми прикордонних загонів.
Continue reading “Будівля прикордонної застави СРСР”Підбірка листівок з поштовими штемпелями Великих Мостів.
Розділ буде поповнюватись.
Continue reading “Пошта Великих Мостів”Зимою та весною 1944 року партизанський загін Героя Радянського Союзу генерала М.І. Наумова двічі пройшов територією Львівщини. 2 березня 1944 року загін вийшов в район річки Західний Буг, штаб був облаштований в невеличкому польському селі Завонє.
Continue reading “Братська могила партизанів-наумівців у Соснівці”Село Куличків, Сокальського району славне своїми віковими дубами. Їх тут чимало. Один з них, найстарший, “Дуб Куличків” – є ботанічною пам’яткою природи України та занесений до природо-заповідного фонду Львівської області.
Згідно висновків комісії природоохоронного фонду дубу “Куличків” понад 700 років. Статус ботанічної пам’ятки надано згідно з рішенням Львівської обласної ради від 14.07.2011 року, № 206. Перебуває у віданні Великомостівської міської ради. Зараз дуб переживає не найкращі свої часи. Колись це було велике дерево з розлогою кроною у чотири стовбури в основі. За спогадами старожилів дуб був 7 метрів в діаметрі. Проте зараз зберерігся лише один стовбур – три інших обтрухлявіли та обвалилися.
У час, коли центром села прокладали асфальтовану дорогу, дерево хотіли зрізати. Та місцеві мешканці “свій” дуб відстояли. Кажуть, під ним колись стояв табором сам лідер українського визвольного руху Богдан Хмельницький…
Неподалік дуба “Куличків” стоять ще два безіменні “велетні”. Ці дерева молодші – віком щонайменше 300 років (на фото вгорі).
Автор: Юрій Гринів.
Металевий залізничний міст через річку Солокія в межах міста Червонограда було побудовано у 1926-1928 роках (до того тут стояв міст на дерев’яних палях 1915 року зведення). Під час Другої світової війни була підірвана одна з опор і прогонова будова була обрушена одним кінцем. В 1954 році міст було капітально відновлено.
Continue reading “Залізничний міст через Солокію”19 листопада 2019 року відбулася робоча зустріч червоноградців з Шейхетом Мейлахом – керівником релігійної громади “Турей Загав”, директором Центру дослідження іудаїки та благодійної організації “Єврейське відродження” по питанню зведення меморіалу євреям міста Кристинопіль по вулиці Белзькій у Червонограді.
Continue reading “Шейхет Мейлах у Червонограді допоможе звести меморіал євреям Кристинополя”У Салезія і Анни Потоцьких було декілька дітей, але більшість з них померло ще задовго до подій, про які мова піде далі. А в ці часи жила тільки дочка Марія та молодший син, хороший хлопчик, на ім’я Щесний. Continue reading “І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина ІI”
Римо-католицька парафія у селі Острів, тепер Сокальського району Львівської області, була заснована дідичами Бігандом з Острова, Миколаєм з Цебліва та Григорієм з Себечіва у 1429 році. Їй підпорядковувались рим.-кат. приходи Безеїва, Глухова, Себечіва, Мурованого (Zabcze) та Вербового (Wierzbiaz). А у свій час, навіть і Кристинопільський костел.
Continue reading “Костел Вознесіння Пресвятої Богородиці”
Дана публікація це стаття про Кристинопіль, що була надрукована щотижневим російськомовним ілюстрованим журналом Російської імперії “Живописное обозрение”, м. Санкт-Петербург, у №41-42 за 1896 рік. Continue reading “І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина І”
Восени 1992 року, на честь 300-річчя Кристинополя, у Червонограді відкрито один із перших в Україні пам’ятників Михайлу Грушевському – першому Президенту України (Голова Української Центральної Ради УНР). Continue reading “Пам’ятник Михайлу Грушевському”
У Червоноградському відділі ДСНС України (“Пожежна частина”) уже впродовж багатьох років, а саме з вересня 1985 р., несе службу “старожил” рятувальної справи АТ-2 (157). Машина 1967 року випуску. І, хоча вік автомобіля поважний, він знаходиться у повному робочому стані. Та сьогодення вимагає слідувати новим вимогам та стандартам, тому, очевидно, зовсім скоро цей червоний залізний кінь стане окрасою одного з музеїв пожежно-рятувальної справи України. Continue reading “АТ-2 (157) у автопарку Червоноградського відділу ДСНС”
23 грудня 1817 року імператор Франц IІ наказав провести загальний економічний огляд всіх земельних ділянок в провінціях Австрійської монархії. Грандіозний проект вимагав виконання докладних обмірів 670 000 км² території імперії в результаті яких було створено близько 330 000 аркушів карт. Continue reading “Кадастрові карти Австрійської монархії”
Григорій Срочинський, о. Корнелій (Sroczyński Grzegorz, w zakonie Korneli) 17.XI.1731 – 21.III.1790 – василіанин, ігумен кристинопільський, лаврівський та угорницький, місіонер, проповідник і письменник. Автор літопису кристинопільського монастиря оо. Василіан. Continue reading “Корнелій Срочинський – кристинопільський літописець”
Костел святого Марка (pol. kościół świętego Marka) у Варяжі — колишня культова споруда, храм доби ранннього бароко, збудований у 1688—1693 роках. Внесений до реєстру пам’яток архітектури національного значення під охоронним номером 495. Continue reading “Костел святого Марка”
Перша Світова війна вогненим смерчем прокотилася по Європі. Цілеспрямоване знищення заводів і фабрик німцями повністю зруйнували промисловість на польських територіях, а особливо у Королівстві Польща. У міжвоєнний період хімічну галузь довелось відновлювати з нуля, проте навіть у 1939 році рівень виробництва 1913 року не був досягнутий повсюдно.
У 1925 році у Кристинополі була збудована фабрика «Ванда» (пол. «Wanda») графом Володимиром Дідушицьким, гербу Сас (пол. Włodzimierz Dzieduszycki), який мав маєток у селі Поториця, Сокальського повіту. Він назвав підприємство на честь своєї дружини – Ванди. Згодом фабрику купує єврейська спілка “Лемпарт, Графф і Егемберг”. Директором спілки був Азрієль Лемпарт. Його будинок був розташований на місці сучасного житлового будинку у Червонограді, по вулиці Пушкіна, №1.
“Граф Дідушицький та Азріель Лемпарт були друзями. Граф багато подорожував, але коли бував у Кристинополі завжди ходив до будинку Лемпарта “на чай”. Фабрика Ванди зазнала фінансових негараздів, і граф запитав свого друга: “Лемпарт, у вас є гроші – чому б вам не купити “Ванду” в мене?”. Лемпарт не знав цієї справи. Він поїхав до Львова і познайомився з техніками та інженерами “Ванди”, які припинили роботу, і обговорив з ними, чи фабрика буде життєздатною. Вони відповіли йому, що це реально. Лемпарт повернувся до Кристинополя і купив фабрику у графа. Це було дуже хорошим бізнесом до початку війни”.
Цю інформацію розповіла онука Азріеля Лемпарта – Сільвія (1926 р.н.), яка проживає сьогодні в Буенос-Айресі, Аргентина – John Panzer.
Фабрика, стала найбільшим промисловим підприємством міста. Тут працювало більше 300 робітників – мешканці Кристинополя та довколишніх сіл. Виробляли терпентину (скипідар), а також каніфоль. Продукція експортувалась до країн Європи, зокрема у Данію та Англію. Фабрика розташовувалась неподалік сучасного залізничного вокзалу, між залізницею та водосховищами вугільної шахти №1. Це відомо з польських топографічних карт 1930-х років. Місце розташування фабрики пояснюється наявністю залізниці неподалік, адже саме по ній на фабрику доставлялась сировина та відвантажувалася у вагони готова продукція.
Спілці також належала велика пилорама (тартак), що знаходилася поруч. Тут розпилювали деревину та виготовляли паркетну дошку. А навпроти залізничного вокзалу, там де зараз у Червонограді розташований магазин “Омега” (поблизу автостанції), був тартак Вільбера (Wilber), на якому сталася масштабна пожежа у травні 1932 року.
Після окупації німецькими військами Кристинополя, сім’я Лемпартів переїздить у свій будинок до Львова. Фабрика зупиняє виробництво. Радянські війська, що були тут у вересні 1939 року, поспішно «вивозять хімзавод».
За спогадами очевидців тих подій, солдати вивезли на територію Радянського Союзу усе устаткування, навіть будівельний матеріал з фундаменту та парової труби. Остаточно фабрика була знищена у роки Другої світової війни.
Автор: Юрій Гринів.
Джерело: матеріал та фото були любязно надані членом родини Лемпартів – John Panzer.
Аеродром “Белз” – недіючий аеродром, розташований у кілометрі на захід від міста Белз, Сокальського району. Довжина злітно-посадочної смуги – 400 м. Ширина – 20 м. Покриття тверде, асфальт. Освітлення немає. Може використовуватись для польотів авіації загального призначення.
Каплиця Коморовських у Новому Виткові збудована за ініціативи та за кошти власника поселення графа Стефана Бадені у 1913 році, для розміщення останків членів давнього шляхетського, проте збіднівшого, польського роду Коморовських. Напис на будівлі свідчив «Каплиця Гертруди з родини Коморовських Потоцької» (pol. «Kaplica Gertrudy z hr. Komorowskich hr. Potockiej»). Continue reading “Каплиця Коморовських”
Ручний двоциліндровий пожежний насос I половини XX століття встановлений на постаменті на території Червоноградського відділу ДСНС України (“Пожежна частина”). У свій час такого типу насоси закріплювались на кінні підводи разом з бочкою для забору і подачі води для гасіння пожеж. Continue reading “Ручний пожежний насос I пол. XX ст.”
Дуб Длань Русі – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення України. Дерево є об’єктом природно-заповідного фонду Львівської області. Розташований в межах Сокальського району, в кілометрі на північ від села Велике.
Continue reading “Дуб Длань Русі”