Сокальська пригода Богдана Хмельницького, якої не було

Якщо йдеться про Сокаль, навіть необізнані з історією місцеві мешканці насамперед згадають про те, що тут аж двічі бував Богдан Хмельницький, пам’ятник якому стоїть при в’їзді до міста. Більш обізнані назвуть роки «візитів» – 1648 та 1655 – і навіть розкажуть легенду про Сокальську чудотворну, яка осліпила гетьмана, що взявся було до штурму бернардинського монастиря. Утім, це лише легенда, підкріплена сфальшованими доказами ще в далекому XVIII столітті.

Continue reading “Сокальська пригода Богдана Хмельницького, якої не було”
Сокальська пригода Богдана Хмельницького, якої не було

Симбірські пророцтва о. Єремії Ломницького

163 роки тому, 8 лютого 1860 року, народився о. Єремія Ломницький – важлива постать в історії Чину святого Василія Великого, а також в історії Кристинополя. Про життя і діяльність цього по-справжньому видатного церковного діяча написано чимало. Втім, літературний портрет отця Єремії Ломницького буде неповним без оповіді про життя і смерть у далекому російському Симбірську, перейменованому в радянський час на честь найвідомішого уродженця цього міста – «вождя пролетаріату й ініціатора «червоного терору» Владіміра Лєніна.

Continue reading “Симбірські пророцтва о. Єремії Ломницького”
Симбірські пророцтва о. Єремії Ломницького

Поетична шахова партія Якова Ейхенбаума

«Шахи на теренах Західнобузького краю», – видання під такою назвою готує до друку Ігор Лещишак, який більше двох десятиліть працює тренером з шахів і сам є відомим майстром. За два десятиліття виховав десять кандидатів в майстри спорту та понад 50 шахістів вищого та першого розрядів. А ще Ігор Степанович є і дослідником історії шахів в нашому Прибузькому краї. У новому виданні, яке він готує до друку, буде матеріал Олени Замойської, котрий сьогодні публікує газета «Новини Прибужжя».

Continue reading “Поетична шахова партія Якова Ейхенбаума”
Поетична шахова партія Якова Ейхенбаума

Кристинопільский півець Ігнатій Полотнюк

1995 року міська влада Івано-Франківська назвала одну з вулиць міста на честь родини Полотнюків, серед яких чимало діячів культури та національно-визвольного руху. Натомість для червоноградців постать Ігнатія Полотнюка, який народився на території міста й був одним із найпомітніших членів української громади Кристинополя другої половини ХІХ століття, досі залишається незнаною.   

Continue reading “Кристинопільский півець Ігнатій Полотнюк”
Кристинопільский півець Ігнатій Полотнюк

Європейські мандри гобеленів із кристинопільського палацу

У березні 1775 року ключник кристинопільського маєтку на ім’я Стефан Мерановський та двоє його помічників склали докладний реєстр майна кристинопільського палацу [1], не оминувши жоден стілець, лампу чи вазу у кожній із 52-ох кімнат. Потому вони полічили всі пляшки у пивницях (якщо кому цікаво, то їх було аж 1652!) та описали весь непотрібний мотлох, складений на горищі.

Європейські мандри гобеленів із кристинопільського палацу

Історія картини «Вуглярі з-під Мостів в дорозі до Львова»

У 1878 році відомий польський художник Юліуш Фортунат Коссак (pol. Fortunat Juliusz Kossak) створив цікаву картину-дереворит «Вуглярі з-під Мостів (Великих) в дорозі до Львова». Цікаво, що родина Коссаків гербу Кос мала українське походження, і хоча батьки Юліуша вважали «русинів» частиною польського народу, він був хрещеним в греко-католицькій церкві, а в побуті родина володіла та вживала українську мову.

Continue reading “Історія картини «Вуглярі з-під Мостів в дорозі до Львова»”
Історія картини «Вуглярі з-під Мостів в дорозі до Львова»

Нарис історії Городища василіянського

На пісковатому горбку, понад стрімким берегом ріки Буг, стоїть побудоване невеличке село Городище, зване василіянське, бо приналежить до монастиря оо. Василіян і становить дочірню церкву парафії Кристинопільської. Віддалене за 14 км від Кристинополя, населене самими русинами числом 235 душ, граничить з правого боку Буга з Волсвином і Яструбичами, з лівого боку Буга — з Сільцем белзьким та Пархачем”, — так почав свій нарис про Городище о. Василь Чернецький (1837-1900), славний сілецький парох і автор понад 100 краєзнавчих нарисів та досліджень.

Continue reading “Нарис історії Городища василіянського”
Нарис історії Городища василіянського

Церква в Ульвівку та чудотворна ікона Городилівської Богородиці

Сучасна мурована Церква Успіння Пресвятої Богородиці в Ульвівку (за СРСР – с. Вільхове) була зведена у 1894 році на місці старої дерев’яної (1674 р.). Хрещата, одноверха споруда збудована на кошти дідича Никоровича та старанням декана о. М. Ковшевича. З 1946 до 1989 р. церква стояла закритою та використовувалась як колгоспний склад. Зараз у храмі зберігається Чудотворна ікона Городилівської Матері Божої.

Continue reading “Церква в Ульвівку та чудотворна ікона Городилівської Богородиці”
Церква в Ульвівку та чудотворна ікона Городилівської Богородиці

Співці козацької романтики і до чого тут Кристинопіль

Гей, ура! Гей, ура!
Лимани! Наші лимани!
Вогнями горять кургани,
І Чортомлик, і Дура!
Гей, братерство, заспіваєм,
Хай довкола залунає
Від Хортиці до Тамані,
За пороги-острови!
Хай живе наш гетьман
славний Конашевич-кошовий!

Continue reading “Співці козацької романтики і до чого тут Кристинопіль”
Співці козацької романтики і до чого тут Кристинопіль

З історії угнівської школи

Угнів оповитий таємницями і нерозгаданими історіями. Місту близько тисяча років і можна тільки уявити, скільки воно таїть у собі незвіданого.

Continue reading “З історії угнівської школи”
З історії угнівської школи

Кристинопільська Матір Божа

У Варшаві, на вулиці Медовій знаходиться головний осередок всіх греко-католиків Польщі – церква Успіння Богородиці з монастирем Василіан. Головною святинею цього храму вже довгий час є образ Матері Божої Кристинопільської. Ні, це не випадкова схожість з колишньою назвою нашого міста, ця ікона дійсно походить з Кристинополя і має свою довгу і чудову історію.

Continue reading “Кристинопільська Матір Божа”
Кристинопільська Матір Божа

Тартаківський костел св. Архангела Михаїла: знищити не можна врятувати

Донедавна мало хто, окрім прискіпливих дослідників історії, чув щось про Тартаків. Але торік, завдяки проєкту УКФ, реалізованого благодійними фондами «Софос» і «Спадщина.ua», до села приїхали кілька десятків  волонтерів з різних куточків України, кілька днів помахали мотиками, попиляли бензопилами, і королевич, себто палац Лянцкоронських-Урбанських, вийшов із коми.

Continue reading “Тартаківський костел св. Архангела Михаїла: знищити не можна врятувати”
Тартаківський костел св. Архангела Михаїла: знищити не можна врятувати

Давні фото мешканців Сокальщини

Час від часу в мережі Інтернет та різних ресурсах трапляються фотографії давніх мешканців різних регіонів України в національних вбраннях. Часто такі фотографії були зроблені знаними фотографами та мали певний постановочний характер. Наприклад, робились в одній місцевості, яка найбільше підходила під певний регіон, але вбрання осіб на фото різнились залежно від вибраної для опису місцевості.

Continue reading “Давні фото мешканців Сокальщини”
Давні фото мешканців Сокальщини

Народний дім в Угнові

Часто, ідучи вулицями рідного міста чи села, проходячи повз будинки, не задумуєшься, що у кожного з них, як і в людини, своя історія. Цікавою є розповідь заснування Народного дому в Угнові. Кожен угнівчанин був там не раз, але, напевно, мало хто знає, як з’явилась ця споруда.

Continue reading “Народний дім в Угнові”
Народний дім в Угнові

Вальс Шопена для Катажини Потоцької

Ми вже розповідали про кілька генеалогічних досліджень, що були присвячені родоводам Потоцьких гербу Пилява.

Continue reading “Вальс Шопена для Катажини Потоцької”
Вальс Шопена для Катажини Потоцької

Тут була школа села Новий Двір

На Старому місті, на роздоріжжі вулиць Василя Бобинського та Лемківської стоїть стара, досить велика будівля. Червоноградці її більше знають, як приміщення тубдиспансера. А старожили нашого міста, колишні жителі Кристинополя та Нового Двору, його знають, як початкову Новодвірську школу.

Continue reading “Тут була школа села Новий Двір”
Тут була школа села Новий Двір

Чудотворний образ Тартаківського костелу

Тартаків, невелике містечко колишнього Белзького воєводства, належав родині Потоцьких у другій половині XVII століття. Раніше, у 1603 році шляхтичкою Катериною Тшцінською (Trzciński) було збудовано парафіяльний костел, на місці старого, дерев’яного, зведеного у 1587 році.

Continue reading “Чудотворний образ Тартаківського костелу”

Чудотворний образ Тартаківського костелу

Ленінопад розпочався у Червонограді

Перший пам’ятник Леніну “впав” у місті Червонограді Львівської області 1 серпня 1990 року, за рік до здобуття незалежності. Його демонтували, попри скептицизм окремих місцевих мешканців, офіційні заяви пленуму Комуністичної партії УРСР та негативні публікації в засобах масової інформації. Continue reading “Ленінопад розпочався у Червонограді”

Ленінопад розпочався у Червонограді

Кристинопільський Апостол

Кристинопільський Апостол – як і більш відомі «Повість минулих літ» Нестора-літописця чи «Повчання Володимира Мономаха дітям», був написаний у далекому XII столітті. Кристинопільський Апостол – одна з перших рукописних пам’яток Київської Русі, що сьогодні дозволяє досліджувати витоки української мови. Що це за рукопис? Про що він розповідає? І чим пов’язаний з нашим містом? Continue reading “Кристинопільський Апостол”

Кристинопільський Апостол

Кінофільм “Людина з майбутнім”

Цей чорно-білий художній фільм був знятий в 1960 році в Червонограді і поставлений на кіностудії «Ленфільм» режисером Миколою Розинцовим. Прем’єра фільму в СРСР відбулася 20 лютого 1961 року. Кінофільм розповідає про ставлення характеру шахтаря Івана Кондакова, перетворення його з наївного дивака-винахідника в шанованого інженера. Continue reading “Кінофільм “Людина з майбутнім””

Кінофільм “Людина з майбутнім”

Реліквії мученика Климента з бернардинського монастиря в Кристинополі

Передача мощей Св. Климента Папою Інокентієм XIII 1758 року. Каплиця Св. Климента в Кристинополі. С. Строїнський.

Костел отців Бернардинів у Пржеворську (Республіка Польща) володіє безцінними мощами святого Климента, мученика перших століть християнства. Всупереч попереднім припущенням, це не є фрагменти мощей святого Климента I, Папи, а всього тіла іншого одноіменного мученика. Ми мало знаємо про життя Святого Климента Мученика, але ми можемо без сумніву сказати, що він помер за свою віру під час переслідувань, спрямованих римськими імператорами на послідовників Христа. Як і багато інших послідовників віри, він був похований у катакомбах. Continue reading “Реліквії мученика Климента з бернардинського монастиря в Кристинополі”

Реліквії мученика Климента з бернардинського монастиря в Кристинополі

Школа №1 – ровесниця міста

21 листопада 1951 року в Кристинополі, який згідно нової угоди між СРСР та Польщею тільки що повернувся до складу України, була відкрита перша в місті середня школа робітничої молоді № 1 в приміщеннях бувшого монастиря отців Василіан та у одному з бараків по вул. Дзержинського (тепер вул. Шевська). Continue reading “Школа №1 – ровесниця міста”

Школа №1 – ровесниця міста

Історія бібліотек міста

Перша бібліотека в Кристинополі була створена в 1773 році. Ігумен василіанського монастиря Корнелій Срочинський, дбаючи про освіту монахів, виділив 300 злотих на закупівлю книжок, окремо зазначивши, щоб бібліотека кожного року поповнювалась новими виданнями.  Continue reading “Історія бібліотек міста”

Історія бібліотек міста

Конгрегація сестер Непорочної Діви Марії

Дім новіціату у Кристинополі. 1942 рік.

Історія Конгрегації Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії сягає кінця 19-го століття. У той час нещастя та неграмотність поширювалися на українських землях серед сільського і міського населення. Священнослужителі Греко-Католицької Церкви бачили ці проблеми і вживали заходів, спрямованих на покращення становища української нації. Місіонери добре розуміли, що їхня діяльність не принесе повних, довготривалих результатів, якщо не буде систематичної духовної роботи з молодим поколінням. Continue reading “Конгрегація сестер Непорочної Діви Марії”

Конгрегація сестер Непорочної Діви Марії