21 листопада 1951 року в Кристинополі, який згідно нової угоди між СРСР та Польщею тільки що повернувся до складу України, була відкрита перша в місті середня школа робітничої молоді № 1 в приміщеннях бувшого монастиря отців Василіан та у одному з бараків по вул. Дзержинського (тепер вул. Шевська). Continue reading “Школа №1 – ровесниця міста”
Перша бібліотека в Кристинополі була створена в 1773 році. Ігумен василіанського монастиря Корнелій Срочинський, дбаючи про освіту монахів, виділив 300 злотих на закупівлю книжок, окремо зазначивши, щоб бібліотека кожного року поповнювалась новими виданнями. Continue reading “Історія бібліотек міста”
Початки Кристинопільського монастиря сягають 1762 року. До того часу для вірних Унійної Церкви служив о. Ілля Білянський, однак місцева громада була ним незадоволена через зловживання у фінансових справах. Тоді Франциск Салезій Потоцький, урядник Речі Посполитої, вирішує заснувати монастир для оо. Василіян, які переживали свою Золоту добу та славилися, зокрема, через ревну місіонерську працю. Граф звертається до Холмського єпископа Максиміляна Рила з пропозицією віддати парафію ченцям, і 6 вересня 1763 року Потоцький укладає грамоту, котрою фундував монастир для Василіянського чину. Вже в грудні наступного року до Кристинополя приїжджають перші п’ять ченців василіян із сусіднього Волсвинського монастиря. Обитель постала на місці, де українська громада мала колись дерев’яну церкву, яку спіткала пожежа. Коли закладали наріжний камінь під монастир, то він мав у собі заглиблення для пляшки із запискою. За тодішнім звичаєм до пляшки поклали свідчення про початок будівництва та по одній із тогочасних монет (дукат, таляр битий, рубль, двозолотівку, злотий, гріш тощо). Continue reading “Кристинопільський монастир оо. Василіян – від минулого до сучасності”
30 років поруч з Червоноградом, знаходилася військова частина озброєна термоядерними ракетними комплексами. З 1959 року поблизу нашого міста розташувались три ракетні дивізіони 103-го ракетного полку, в/ч 32155 «Кокарда» РВСП (ракетні війська стратегічного призначення) СРСР. Continue reading “Військова частина РВСП «Кокарда»”
У Червоноградській філії ЛМІР (палаці Потоцьких) тепер можна побачити найдавніші пам’ятки сакральної архітектури XVIII ст. у м. Червонограді!
У неділю, 24 червня, музей відсвяткував День міста презентацією виставки макетів костелу Зіслання Святого Духа з монастирем оо. Бернардинів та церкви Святого Юрія з монастирем оо. Василіян (автор –Сергій Солодкий). Continue reading “Святкування Дня міста Червонограда у музеї”
Червоноградська філія Львівського музею історії релігії сьогодні, 18 травня 2018 року, відсвяткувала своє професійне свято – Міжнародний день музеїв.
Continue reading “Міжнародний день музеїв”
Свій початок історія залізниць бере від 1830 року, коли вперше між англійськими містами Манчестером і Ліверпулем пролягли металеві рейки довжиною 49,5 км., по яких вперше проїхав грохочучи поїзд. З цього часу почалося інтенсивне будівництво залізниць. Continue reading “Залізничній станції Кристинопіль – 130 років!”
6 травня 2018 року стартувала туристично-краєзнавча експедиція «Від кордону до кордону», учасниками якої є червоноградські краєзнавці та працівники Червоноградської філії Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких). Вона розпочалася від прикордонної смуги на річці Рата за містом Рава-Руська Жовківського району. Туди ми доїхали бусом і на своєму шляху ознайомлювались та досліджували історичні об’єкти, пам’ятки культури та архітектури. Continue reading “Експедиція «Від кордону до кордону»”
Історія головної культурної установи міста нерозривно пов’язана з історією шахтарського Червонограда, адже після заснування на території старовинного Кристинополя нового центру вуглевидобутку розпочалося створення необхідної міської інфраструктури, в тому числі і центру дозвілля, яким став профспілковий Палац культури вугільників. Будівельники здали його на півроку швидше (31 грудня 1960 року) від запланованого, про що свідчать публікації в пресі того часу. Із початку січня 1961 року почали створюватися гуртки та колективи художньої самодіяльності. Continue reading “Історія Народного дому”
1 квітня 2018 року, у Вербну неділю, в Червоноградській філії Львівського музею історії релігії (палац Потоцьких) відбувся XXIІІ загальноміський фестиваль «Великодні візерунки». Цього року фестиваль проходив під гаслом «Екологія. Охорона природи» та присвячений 85-річчю від дня народження Блаженнішого Любомира Гузара. На «Великодніх візерунках» було презентовано 28 міні-виставок, які представили учасники з Червонограда, а також Соснівки та Радехова.
Концертну програму підготували вихованці Будинку дитячої та юнацької творчості м. Червонограда: хореографічні колективи «Пролісок» (керівник – Ольга Сухинюк) та «Рушничок» (керівник – Зоряна Куліш), вокально – інструментальна студія «Реверанс» (керівник – Світлана Коса), вокальні колективи «One music» і «Веселі нотки» (керівник – Світлана Шкудор), колектив народної пісні «Троїсті музики». У концертній програмі також взяв участь колектив екологічної просвіти Центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді «Qvo Vadis» (керівник – Шакун Софія). Наймолодшими виконавцями були вихованці дошкiльного навчального закладу № 19.
Екологічна тема цьогорічних «Великодніх візерунків» відображена в майстер-класі , який провели керівник гуртка «Дизайн» Олександра Мазур (БДЮТ) та її вихованці. Діти та батьки із задоволенням виготовляли веселих півників з паперових яєчних лотків та пір’я. Вже традиційно у фойє палацу учасники фестивалю розмальовували макети писанок та оздоблювали ними напис з вислову Блаженнішого Любомира Гузара: «… піклуватися про Боже творіння – природу…».
Виставка «Великодні візерунки-2018» діятиме до середини червня 2018 року.
Автор: Маріанна Чорнобрива.
Художник, краєзавець Сергій Солодкий завершив титанічну роботу по створенню макетів історичних споруд Старого міста. В Червоноградській філії Львівського музея історії релігії тепер знаходяться макети палацово-паркового комплексу Потоцьких, костелу Зіслання Святого Духа та монастиря оо. Бернардинів, церкви Святого Юра та монастиря оо. Василіан. Кошти на матеріали для створення макетів були зібрані краєзнавцями міста Червонограда. Останні два макета будуть урочисто передані нашому музею в червні 2018 року до Дня міста.
Автор: Олександр Коркішко.
Автомобільний міст, що знаходиться ближче центру старого міста Червонограда по вул. Богдана Хмельницького через річку Солокію, як інженерно-технічна споруда, визнана об’єктом науки і техніки місцевого значення. Збудований у 1936 році. Continue reading “Міст через річку Солокію”
Ідея виготовлення макету палацу Потоцких виникла давно, і не тільки у мене. Організовуючи мою виставку живопису, Галина Євгенівна Гриник – директор музею історії релігії, познайомила мене з краєзнавцями Олександром Коркішком та Іваном Напорою. Під час однієї із зустрічей ми – краєзнавці Червонограда, прийняли рішення про виготовлення макету-реконструкції палацу Потоцких. Я, маючи невеликий досвід, взявся за побудову макету. Continue reading “Історія створення макету палацу”
Працівники Червоноградської філії Львівського музею Історії релігії та група дослідників історії Кристинополя-Червонограда при музеї провели 21 березня 2018 року обстеження найдавнішої пам’ятки архітектури нашого міста Червонограда – церкви Св. Володимира, підземні крипти якої датуються 1695 р., а сама будівля зводилась впродовж першої чверті XVIII століття (попередня дерев’яна згоріла).
Були обстежені внутрішня архітектура та інтер’єр храму, а також його підвал та куполи. Це дало можливість побачити невідомі архітектурні деталі, дізнатися про ремонтні роботи під час перебудов і оглянути нові святі реліквії, які з’явилися у церкві впродовж останніх років. Continue reading “Візит до храму Святого Володимира”
Керамічна плитка з храму УГКЦ м. Червонограда давно устеляла підлогу монастиря о.о. Василіан Кристинополя. Багато старших вірян ще пам’ятають її, так і за підтвердженням о.Ігнатія до ремонту храмового приміщення в 2000-х роках такою кахлею була устелена підлога, та вже після ремонту приміщення, вона стала предметом будівельного сміття. Та не дивлячись на це, одна майже вціліла плитка стала цінним доповненням моєї колекції. На мою думку, плитка, а особливо графічне зображення на ній, має дивовижну і цікаву історію. Дивлячись на графічний рисунок, що зображений на ній, хочеться вловити дух минулого, перейнятися містичною уявою давнього автора.
Continue reading “Стародавній знак на керамічній плитці монастиря отців Василіан”
В Україні повним ходом іде декомунізація населених пунктів. Наше місто Червоноград у список міст які підлягають перейменуванню не внесено. Але розмови ведуться як на рівні місцевому так і в першу чергу на Всеукраїнському. Саме жителі інших регіонів України пильно стежать (знаю по спілкуванні) що ж відбувається на Західній Україні, як галичани відносяться до перейменувань. Нам, жителям міста Червонограда, потрібно на загальнодержавному рівні озвучити свою позицію щодо цього питання.
Continue reading “Кристинопіль чи Червоноград?”
В усі часи солдати – люди підневільні: вони підкоряються наказам своїх командирів і законам воєнного часу. Але за законами Божиими, за законами людської моралі, у випадку загибелі на полі бою мають право бути похованими по-людськи. Бо інакше їх незаспокоєні душі і через десятиліття , і через століття так чи інакше впливатимуть на життя нових поколінь. Continue reading “Два танкісти”
Впродовж 325 років, Кристинопіль-Червоноград 8 разів був у володіннях різних держав, та 15 разів змінював (частково або повністю) своїх приватних власників. Місто ніколи не мало магдебурзького права. За час існування Кристинополя, найбільш значимими центрами культового та світського життя були: костел зіслання Св. Духа з монастирем отців Бернардинів, церква Святого Юра з монастирем отців Василіан, дві синагоги та палацово-парковий комплекс Потоцьких. Найбільший внесок у розбудову та розвиток міста внесли родинні династії власників міста – Потоцьких та Вишневських, які володіли Кристинополем відповідно 89 та 78 років. З 1951 року Червоноград стає великим промисловим шахтарським містом.
Continue reading “Історія нашого міста в державних гербах”
На Кристинопольському старому цвинтарі, умовній межі старої і нової частин міста Червонограда, на невеликому пагірку розташований родинний склеп Вишневських. Завдяки такому поважному виданню як книга “Кристинопіль (1692 – 1951)”, авторами якої є Гриник Г. та Ярош-Замойська О., стало доступно ще глибше пізнавати історію родиного поховального склепу Вишневських. Тож відомо, що Тадеуш Вишневський був похований в 1888 році, а в 1899 році — його дружина Юліана (Джульєтта) Стадіон Вартґавзен.
Continue reading “Напис на склепі Вишневських — відгомін епохи романтизму”
Секція краєзнавчого клубу туристів утворена в 2013 році і є складовою частиною Червоноградського клубу туристів. В секції об’єднались туристи-краєзнавці, які, мандруючи, досліджують історію нашого краю. Червоноградський музей історії релігії (палац Потоцьких) надає консультативну наукову підтримку туристам-дослідникам. Continue reading “Відкриття секції краєзнавчого туризму ЧКТ”
27 квітня 2017 року місцеві краєзнавці та директор Червоноградського музею історії релігії провели краєзнавчі дослідження старої частини нашого міста. Були запрошені місцеві мешканці, життя яких тісно пов’язане з першими роками міста Червонограда. Continue reading “Зустріч Червонограду-Кристинополю 325 років”
Після XXII з’їзду КПРС, в жовтні 1961 року, тіло Й.В. Сталіна винесли з Мавзолею та поховали біля Кремлівської стіни. По усьому Радянському Союзі пам’ятники Сталіну почали руйнувати. Це робили переважно вночі, а на ранок, частіше всього, зникали навіть сліди постаментів. Continue reading “Сталін в Червонограді”
