Перед вами групове післявоєнне фото зроблене у Кристинополі ймовірно 3 травня 1945 року на польське Національне свято (Święto Narodowe Trzeciego Maja). Спробуємо ідентифікувати місцезнаходження локації, що представлена на світлині.

Бажання людини збагатитися у легкий спосіб було притаманне їй ще з давніх давен, адже «інструментарій» азартних ігор знаходять в культурних шарах багатьох цивілізацій: єгипетської, індійської, грецької та й багатьох інших і по всьому світу.

15 лютого 1951 року Польська Республіка і Союз Радянських Соціалістичних Республік підписали в Москві угоду про обмін ділянками державних територій площею по 480 км2. Цей обмін став найбільшим обміном територіями в історії Польщі та однією з найбільших змін кордонів у післявоєнній історії Європи. Відтак СРСР отримав “ділянку території в Люблінському воєводстві в трикутнику між річками Буг, Солокія і Гучва”, на території яких був розташований і Кристинопіль…

ANTIPHONARIUM DE TEMPORE – антифонарій з монастиря оо. Бернардинів у Кристинополі, 1699 року. Скриптор – брат Урбан з Варти. Латинська мова. Пергамент 620 х 417 мм; к. 122.

Ця стаття присвячена палацу у Кристинополі, що належав Францішеку Салезію Потоцькому (1700-1772), який у XVIII столітті був однією з найпрекрасніших аристократичних резиденцій, розташованих у Коронній Рутенії. Щенсний Казимир Потоцький (1630-1702), який збудував на цьому місці свій замок, який пізніше був розширений, ймовірно, його сином, Юзефом Феліціаном. На наступному етапі, розпочатому за ініціативи Францішека Салезія Потоцького (1700-1772), стара споруда була повністю реконструйована, ймовірно, за планами архітектора П’єра Ріко де Тірргея, і перетворилася на чудову аристократичну резиденцію. Після смерті Францішека Салезія Потоцького його син, Станіслав Щенський (1751-1805), продовжив розбудову.

Continue reading “Нові відомості щодо внутрішнього оздоблення палацу у Кристинополі у світлі невідомого інвентаря 1775 року” →

З 1918 по 1923 рр. уряд Польщі боровся з надмірним дефіцитом бюджету, що досягав 155% ВВП у 1921 р. і 94% у 1922 р., стимулюючи інфляцію. На початку 1923 року інфляція тодішньої польської валюти – польської марки (mkp) – набрала обороти. Її ставка знизилася з 9 mkp за 1 долар в 1918 році до 6 375 000 mkp за долар наприкінці 1923 р. Continue reading “Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції” →

Конверт з Кристинополя до Сан Паулу, Бразилія. 28.10.1938 р. На конверті присутні штемпелі поштових відділень Кристинополя, Варшави, Берліна, авіапошти Німеччини Lufthansa (Deutsche LuftPost Europa SudAmerika) та приймального відділення у Бразилії. Відправник листа – мешканець Кристинополя Соломон Ратц (Salomon Ratz). Він займався торгівлею залізом у місті, про що є записи у польських економічних довідниках того часу. Отримувач – Маркос Фабель (Markos Fabbel).

Після вторгнення Німеччини до Польщі 1 вересня 1939 року  і подальшої її військової окупації (аж до 1944 року), німцями було створено свою цивільну адміністративну владу. Серед різноманітних структур було також створено поштову службу, що керувалась з Німеччини – Німецька Пошта Схід («Deutsche Post Osten»), яка перейняла все майно та права довоєнної Polska Poczta – усі працівники Польської пошти мали негайно перейти на виконання обов’язків пошти Німецької. Continue reading “Історичний аналіз однієї листівки” →