Тереза Анна Марія Рембеліська, дочка власника Кристинополя, Клюсова та Нового Двору Тадеуша Станіслава Вишневського, народилася 18 вересня 1868 року. Вийшла заміж 2 червня 1887 року у Кристинополі за спадкоємця Кросневицького маєтку Костянтина Рембелінського. Мала чотирьох дітей: Раймунда, Юлієтту, Марію, Анджея. Дата її смерті та місце поховання досі не відомі.
Ян Валерій Мадейський (пол. Jan Walery Madeyski), гербу. Порай (1.VII.1874 – 12.II.1953) – власник маєтностей в Пархачі та Сільці Сокальського повіту. Аграрій, лісник. Син юриста Марселя Мадейського (1822-1886) та Валерії Гелени Яблковської (1840-1915). Народився у Львові.
Владислав Марцелій Желенський гербу Цьолек (пол.Władysław Marceli Żeleński herbu Ciołek; 11.06.1903 р., Пархач (нині Межиріччя, Сокальщина) — 25.06.2006 р., Париж) — польський правник, прокурор та адвокат. Представник сторони звинувачення на Варшавському процесі ОУН у справі про страту за вироком Революційного трибуналу ОУН міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Пєрацького. У післявоєнні роки — прибічник українсько-польського примирення, один з засновників українсько-польського товариства у Парижі.
Ще в дитинстві, коли виховувалася у своєї тітки княжни, її чоловік тримав двох священників закону Societatis у себе в палаці. Кристина просила свого чоловіка, щоб хоч одна особа з того закону була в їхньому замку. Хотіла в Сокалі і у Підгайцях побудувати для цього закону костел і колегіум, але смерть перервала ці наміри.
Народилась 15 січня 1888 року в Бучачі, у сім’ї українського греко-католицького священника, громадського діяча, а в майбутньому учасника національно-визвольних змагань та військового капелана УГА Григорія Рибчака. Будучи кваліфікованою медсестрою, включилась від самого початку до лав Української Галицької Армії.
Почати слід з того, що Іван Франко у Кристинополі був. “Один раз відвідав кристинопільський монастир і оглянув бібліотеку”, — писав у статті “Франко і Василіяни” о. Йосафат Скрутень. Загалом, видатний український поет і письменник приязно ставився до василіян і частенько позичав із їхніх бібліотек рукописи.
Кристина до святих реліквій, відносилася з пошаною. Надіслану отцем Інокентієм ХІ, велику освячену свічку мала за найвеличніший скарб. Свічка та була її провісником аж до смерті. Часто запалювала її під час блискавки, а перед самою смертю вона вже догорала, якби давала знати, що коли свічка, послана Папою Римським згасне – вона теж має згаснути.
Інформацію, що наводимо у цьому дописі вперше стає доступною широкому колу поціновувачів історії Тартакова. Ми щиро тішимось, що завдяки проекту з відновлення Тартаківського палацу відкриваються нові сторінки місцевої історії.
Давним давно, у XVII столітті жила княгиня Кристина Потоцька з дому Любомирських. На її честь було назване місто Кристинопіль. Яке було її життя, якою вона була? Відкриє нам цю таємну завісу, її духовний наставник, ксьондз Стажинський.
Формування шляхетського стану на території Польського королівства, зокрема зростання його впливу на політику держави, набуття прав і привілеїв припадає на XIV – XV ст. Впродовж наступних століть шляхта користувалась широкими правами та привілеями у економічному, політичному, суспільному житті держави, здійснювала вагомий вплив на внутрішню і зовнішню політику Речі Посполитої. Continue reading “Потоцькі гербу Пилява. Історичні дані про походження роду”→
Ця стаття розкриває історію зображення Катажини (Катерини) ур. Замойської у шлюбі Мнішек (Katarzyna Mniszech, 1722-1771), що вже довгий час викликає захоплення у глядачів: молода та вродлива панянька-шляхтянка у неймовірній сукні, повна здоров’я та краси. Continue reading “Навколо одного портретa”→
Ян Едуард Вишневський (06.III.1899, Відень – не пізніше 1926, Кристинопіль) – Graf Johann (Hans) Edouard Thaddaus Maria Wiśniewski (pol. Jan Edward Tadeusz Maria Wiśniewski) – граф Вишневський, єдиний нащадок співвласника Кристинополя графа Станіслава Йозефа Вишневського та його дружини графині Марії Терезії фон Аррах. Continue reading “Ян Едуард Вишневський – опальний спадкоємець”→
Першими відомими нам господарями Тартакова були плоцький воєвода Прандота (Прендот) з Желязної і Желехлінки та його брат Анджей на прізвисько Грот (поч. XV ст.). Continue reading “Десять власників Тартакова”→
Яніна Гуринович, (pol. Janina Hurynowicz) народилася 10 листопада 1894 року в Кристинополі – лікар, нейрофізіолог, невролог і психіатр. Професор університету Миколи Коперника в Торуні, а до Другої світової війни автор відомої роботи з хронаксиї та впливу інсуліну на вегетативну нервову систему. Continue reading “Яніна Гуринович – професор, нейрофізіолог”→
Альфред Абердам (фр. Alfred Aberdam, 14.V.1894, Кристинопіль, Королівство Галичини і Лодомерії, Австро-Угорщина (тепер Червоноград, Львівська область, Україна) – 03.XII.1963, Париж, Франція) – польський і французький художник, представник Паризької школи.
Виходець з Кристинополя, народився у сім’ї багатого єврейського банкіра Мойсея Абердама і Файґи Розентрайх; отримав чудову освіту. З 1905 року родина переїздить до Львова. 1913 року відбуває до Мюнхена, де планує вивчати живопис в місцевій Академії мистецтв. Проте, його навчання перериває Перша світова війна. Мобілізований до австрійської армії, Абердам скерований на східний фронт, де, поранений, потрапляє до російського полону. Перебував у таборі військовополонених в Іркутську. Після звільнення, у 1917 році, Абердам живе в Москві, де знайомиться з Маяковським і Єсеніним. Також вивчає колекцію французького мистецтва, зібрану Сергієм Щукіним. У 1922-1923 рр. він навчається в Краківській академії мистецтв. Continue reading “Альфред Абердам – художник Паризької школи”→
Станіслав Йозеф Марія Леопольд Вишневський народився у 1859 році в Кристинополі, у польській аристократичній родині Вишневських, гербу Прус I. Перший син графа Тадеуша Вишневського і графині Джуліани фон Стадіон-Вартхаузен і Танхаузен. Continue reading “Станіслав Йозеф Вишневський”→
Кристина Анна Потоцька (26 липня 1643 р. – 06 травня 1699 р.) – дочка Єжи Любомирського, гетьмана польного коронного та Констанції Лігежанки. Після смерті матері, була віддана на виховання своїй тітці Анні не тільки в християнській благочесті, але й в рукоділлі та мистецтвах, в чому досягла великих успіхів, будучи дуже здібною. Це їй в майбутньому стане в нагоді, так як все життя возвеличувала Господа, складаючи вірші, прикрашала та оздоблювала різноманітні речі, а музичною грамотою оволоділа так, що годі було найти їй рівню. Continue reading “Кристина Потоцька з дому Любомирських”→
Битва під Берестечком, в якій брав участь Міхал Жевуський.
В Палаці Потоцьких десятиліттями зберігається тіло польського шляхтича.
«Кожний пристойний музей-палац повинен мати власного привида,» – з посмішкою говорить директор Музею історії релігії Галина Гриник.
Ми цілком випадково дізналися, що в нашому палаці привид аж надто реалістичний. Так би мовити, із плоті. Серед завалів старого мотлоху в одній із замкових кімнат зберігають мумію Міхала Флоріана Жевуського.
Мацей Богуш Стенчинський (пол. Maciej Bogusz Zygmunt Stęczyński) 1814-1890 — відомий польський поет і художник (рисувальник). Автор багатьох робіт, на яких зображені міста, містечка, села, відомі місця у Галичині. У 1837-1838 роках працював літографом в студії Пітера Піллера, а у 1846 році у видавництві Кайетана Яблонського (обидва у Львові). Continue reading “Мацей Богуш Стенчинський”→
Ольга Мацьків народилася 23 березня 1919 року у м. Ходорові Жидачівського району Львівської області у сім’ї Романа і Марії Мацьків. Батьки Ольги були середньо класу, християнами Греко-Католицької Церкви. Ольга — перша дитина у сім’ї, де у 1921 р. народилась Стефанія, у 1923 р. — Євстахія та у 1925 р. — Ярослав. Батько, Роман Мацьків, 1888 року народження, працював у м. Ходорові начальником залізниці, а коли її перенесли до Рави-Руської, то разом із сім’єю переїхав туди. Мати, Марія Мацьків, 1890 року народження, з роду Кука, була домогосподинею та виховувала своїх дітей, навчаючи власним прикладом сумлінного виконання своїх щоденних обов’язків та любові до Бога. Continue reading “Блаженна Тарсикія – Ольга Мацьків”→
Проект палацового-паркового комплексу у Кристинополі. П’єр Ріко де Тірргей, 1757 р. Національний архів у Кракові.
П’єр Ріко де Тірргей (Тірреґайль, Тірреджеллі) фр. Pierre Ricaud de Tirregaille, (близько 1725 – після 1772). – французький інженер, геометр та архітектор.
У 1752 році, або дещо раніше, прибув з Іспанії до Варшави, де оселився і створив сім’ю. З 29 серпня 1752 року – поручик пішого полку гетьмана військ коронних Яна Клеменса Браницького. Від 1753 року — капітан. У 1753–57 роках працює при спорудженні резиденції Я. К. Браницького в Білостоку. Конфлікт з головним архітектором полковника Браницького Яном Хенриком Клеммом призвів до звільнення Р. зі служби. Continue reading “П’єр Ріко де Тірргей – французький архітектор”→