25 жовтня 2024 року Красноставський регіональний музей (Польща) проведе інтердисциплінарну наукову онлайн-конференцію «Шлях Кристини з Любомирських Потоцької. Життя, фундації, історія її місць». Ця унікальна подія покликана вшанувати жінку, на честь якої місто, що нині зветься Червоноградом, отримало свою першу назву – Кристинопіль.
Continue reading “Конференція, присвячена Кристині Потоцькій – дружині засновника Кристинополя”
Передподії. 8 квітня 1945 року на шпальтах львівської газети «Вільна Україна» вийшла стаття «З хрестом чи з ножем» авторства якогось Володимира Росовича – кровожерний антирелігійний памфлет, мішенню якого стали «вороги українського народу, вдягнені в ряси уніатських священників», а передусім уже покійний Митрополит Андрей Шептицький та «загадковий о.Й.С.» [1]. Хоча яка там загадка – будь-який галичанин міг завиграшки здогадатися, що йшлося про наступника Шептицького, нинішнього Митрополита Йосипа Сліпого. Можливо, ніхто б і не звернув уваги на словоблуддя «товаріща» Росовича, адже радянський «хрестовий похід» проти УГКЦ почався ледь не одразу після повернення радянської влади у 1944 році і супроводжувався навалою тріскучих, мов сибірські морози, газетних фраз, але наступного дня статтю зачитали на львівському радіо, а 10 квітня передрукували в столичному виданні «Радянська Україна».
Continue reading ““Злочин і покарання” протоігумена Віталія Градюка”
Юне в історичному вимірі місто, що нині (і поки що) зветься Червоноградом, у різні часи й називали по-різному. Бо назви міст завжди є маркерами приналежності. Утім, топоніміка географічних назв не завжди пов’язана із завоюванням території: іноді автоніми (себто оригінальні назви) змінювалися ендонімами (самоназвами), ба навіть екзонімами (іншомовними назвами). А іноді усі ці назви існували паралельно. І це цілком нормальний процес, суб’єктом якого був, є і буде сучасний Червоноград.
Continue reading “Ґенеза назв сучасного Червонограда”
Вже в молодечім віці дадуться не раз запримітити ті черти, які ясно виступають у людини в повні літ в праці, в характері душі, в цілій творчости. Бо в молодечих літах зачинають снуватися перші мрії, виринають перші пляни, які з часом набирають сильної основи і стають метою цілого життя. Певна річ — вони улягають в пізніших роках зміні, справлюються, з рожевого квіту опадає не один листочок, романтичний політ перемінюється в поважну призадуму, акти ставляться в міру сил і умовин, але звичайно їх основний тон залишається той самий.
– Й.Сліпий, Верховний Архієпископ.
Continue reading “Брат Андрей Шептицький: кристинопільські обіти майбутнього митрополита”
163 роки тому, 8 лютого 1860 року, народився о. Єремія Ломницький – важлива постать в історії Чину святого Василія Великого, а також в історії Кристинополя. Про життя і діяльність цього по-справжньому видатного церковного діяча написано чимало. Втім, літературний портрет отця Єремії Ломницького буде неповним без оповіді про життя і смерть у далекому російському Симбірську, перейменованому в радянський час на честь найвідомішого уродженця цього міста – «вождя пролетаріату й ініціатора «червоного терору» Владіміра Лєніна.
Continue reading “Симбірські пророцтва о. Єремії Ломницького”
120 років тому у Кристинополі народилася Евстахія Бохняк – жінка, ім’я якої у 30-х роках ХХ століття знав чи не кожен галичанин, та й за межами краю про неї говорили чимало. Тисячі людей приходили подивитися на Евстахію і прагнули почути бодай слово з її вуст. Ба більше, її вважали ледь не святою, й поодинокі озвучені сумніви в її потойбічних здібностях, потопали у хорі захоплених голосів. То ким же була ця нині забута жінка?
Continue reading “Кристинопільська стиґматичка Евстахія Бохняк”
«Шахи на теренах Західнобузького краю», – видання під такою назвою готує до друку Ігор Лещишак, який більше двох десятиліть працює тренером з шахів і сам є відомим майстром. За два десятиліття виховав десять кандидатів в майстри спорту та понад 50 шахістів вищого та першого розрядів. А ще Ігор Степанович є і дослідником історії шахів в нашому Прибузькому краї. У новому виданні, яке він готує до друку, буде матеріал Олени Замойської, котрий сьогодні публікує газета «Новини Прибужжя».
Continue reading “Поетична шахова партія Якова Ейхенбаума”
«Чума на ваші два роди! Вмираю…» В. Шекспір, «Ромео і Джульєтта».
«У квітні 1770 року річка Буг вийшла з берегів, – та ще й так ґвалтовно, як це ніколи не траплялося за пам’яті старців. А що влітку Буг розлився вдруге, затоплюючи городи та сіножаті, місцеві люди лише скрушно хитали головами, примовляючи: «Бути біді». І справді, ті повені виявилися ще не найбільшим лихом.
Continue reading “Корнило Срочинський: вирізані сторінки”
До 330-річчя Кристинополя та у 80-ту річницю припинення існування єврейської кристинопільської громади територія єврейського кладовища у Червонограді ознакована меморіальним каменем. Ініціатива увічнити пам’ять про єврейську громаду, що жила тут, і єврейський цвинтар належить нащадкам кристинопольських євреїв і небайдужим червоноградцям.
Continue reading “У Червонограді встановлено меморіальний камінь єврейській громаді Кристинополя”
1995 року міська влада Івано-Франківська назвала одну з вулиць міста на честь родини Полотнюків, серед яких чимало діячів культури та національно-визвольного руху. Натомість для червоноградців постать Ігнатія Полотнюка, який народився на території міста й був одним із найпомітніших членів української громади Кристинополя другої половини ХІХ століття, досі залишається незнаною.
Continue reading “Кристинопільский півець Ігнатій Полотнюк”
У березні 1775 року ключник кристинопільського маєтку на ім’я Стефан Мерановський та двоє його помічників склали докладний реєстр майна кристинопільського палацу [1], не оминувши жоден стілець, лампу чи вазу у кожній із 52-ох кімнат. Потому вони полічили всі пляшки у пивницях (якщо кому цікаво, то їх було аж 1652!) та описали весь непотрібний мотлох, складений на горищі.
Молода Пелагея-Терезія Мнішех із Потоцьких відійшла у вічність на 18 році життя 17 жовтня 1772 року в Вишнівецькому палаці (смт. Вишнівець Кременецького району Тернопільської області). Про її життя ми знаємо небагато. Відомо, що народилась вона ймовірно в батьківському Кристинопільському палаці десь чи у 1753 чи 1754 році. Була молодшою дочкою в родині тодішнього власника Кристинопільського маєтку Францішка-Салезія та його дружини Анни Потоцької з Потоцьких.
Continue reading “Втрачений портрет Пелагеї Потоцької. Уточнення біографій її родичів”
Нещодавно, у січні 2022 року, місцевими ентузіастами та любителями історії на території села Бендюга Червоноградського району віднайдено печатку з зображенням родового гербу Прус І (Prus primo, Turzyna).
Continue reading “Віднайдено печатку кристинопільських шляхтичів Вишневських (фото)”
Старе кладовище, що розташоване по вул. Б. Хмельницького у Червонограді, ймовірно було закладене на зламі XVIII та XIX століть. Зі збережених тут налічується близько 500 надгробків, найстаріший з яких датується 1832 роком, на викарбувано німецькою слова жалоби матері до свого маленького сина, якому виповнилося тільки 2 роки.
Continue reading “Кристинопільський некрополь”
Ґудзики – це елементи одягу, що використовуються для фіксації окремих його частин. Проте, окрім свого основного завдання, у різні часи вони також виконували і інші функції: декоративну, магічну та інформативну. Інформативна функція – наймолодша, полягає у використанні ґудзика як знаку приналежності до певної групи, професії, роду військ і т.д. (службові мундири, лівреї і т.п.).
Continue reading “Шлюбний ґудзик з Кристинополя”
Дотепер ані в польській, ані в українській історіографії не згадувався день народження Францішка Салезія Потоцького, життя якого нерозривно пов’язано з історією Кристинополя. Тому віднайдена згадка про цей день у “Літописі василіянського монастиря” 1766-1788 років є невеличким відкриттям, що заповнює прогалину у життєписі Францішка Салезія Потоцького.
Continue reading “7 березня 1700 року — день народження Францішка Салезія Потоцького”
Гей, ура! Гей, ура!
Лимани! Наші лимани!
Вогнями горять кургани,
І Чортомлик, і Дура!
Гей, братерство, заспіваєм,
Хай довкола залунає
Від Хортиці до Тамані,
За пороги-острови!
Хай живе наш гетьман
славний Конашевич-кошовий!
Пропонуємо до вашої уваги підбірку сучасних кольорових інтерпретацій монохромних фотографій Кристинополя.
Continue reading “Кольоровий Кристинопіль”
У Варшаві, на вулиці Медовій знаходиться головний осередок всіх греко-католиків Польщі – церква Успіння Богородиці з монастирем Василіан. Головною святинею цього храму вже довгий час є образ Матері Божої Кристинопільської. Ні, це не випадкова схожість з колишньою назвою нашого міста, ця ікона дійсно походить з Кристинополя і має свою довгу і чудову історію.
Continue reading “Кристинопільська Матір Божа”
Перед вами групове післявоєнне фото зроблене у Кристинополі ймовірно 3 травня 1945 року на польське Національне свято (Święto Narodowe Trzeciego Maja). Спробуємо ідентифікувати місцезнаходження локації, що представлена на світлині.
Continue reading “Ідентифікація однієї будівлі на старій фотографії з Кристинополя”
Бажання людини збагатитися у легкий спосіб було притаманне їй ще з давніх давен, адже «інструментарій» азартних ігор знаходять в культурних шарах багатьох цивілізацій: єгипетської, індійської, грецької та й багатьох інших і по всьому світу.
Continue reading ““Фараон” – гра, у яку “програли” Кристинопіль”
Судовий процес щодо вбивства Христини Коморовської проходив в’яло і довго, а у цей час відбулося неочікуване – у 1772 році Польща зазнала свого «першого поділу».
Continue reading “І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина VI, заключна”
“Ринкова площа – це те, що відрізняє історичне місто від села, головна ознака міста як такого. Чітко окреслена в просторі вона є ядром міського життя, центр містечкового всесвіту та його літопис.” – цитата з книги “Ринкові площі історичних міст України” О. Рибчинського.
Continue reading “Кристинопільська площа-ринок в кольорі”
Поміж тим сім’я Коморовських довго не знала і не здогадувалась про жахливу долю їх дорогої Христини. Вони думали, що їх дочка проживає десь в околицях під охороною свого чоловіка і чекаючи на момент, коли старий воєвода змінить гнів на милість і не побажає, нарешті, побачити свою невістку.
Continue reading “І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина V”