Кристинопільський вояж Джакомо Казанови: влада, гроші і … потворні жінки

Навряд знайдеться бодай одна людина, яка б ніколи не чула про Казанову. Його ім’я насамперед асоціюють з любовними, рідше – з авантюрними пригодами, але аж ніяк не з науками чи політикою (на яких він знався цілком незле), не з письменництвом (бо майже ніхто із сучасників не читав його твори, хіба що гортав скандальні мемуари), не з історичними студіями (а був він автором тритомної «Історії смути в Польщі), і навіть не з перекладами (хоча, серед іншого, Казанова переклав «Іліаду» Гомера).

Continue reading “Кристинопільський вояж Джакомо Казанови: влада, гроші і … потворні жінки”
Кристинопільський вояж Джакомо Казанови: влада, гроші і … потворні жінки

Станіслав Щенсний Потоцький – поет і масон

Здавалося б, життя Станіслава Щесного Потоцького, особисте і суспільне, – розжоване, обсмоктане, розглянуте зусібіч під збільшуваним склом і розкладене по шухлядках: безталанний герой-коханець, не найспритніший політик, а зрештою і державний зрадник, багатій, покровитель мистецтв і «добрий пан»-благодійник для селян. Усе це справді так, але нині ми зупинимося на двох іпостасях Станіслава Щенсного Потоцького, що їм зазвичай не приділяють достатньої уваги. Хоча, можливо, саме вони зробили його саме тим, ким він був – людиною, яка насамперед прислухається до свого серця, навіть якщо те інколи спонукає до неправильного життєвого вибору.

Continue reading “Станіслав Щенсний Потоцький – поет і масон”
Станіслав Щенсний Потоцький – поет і масон

Весільна фотографія Терези Анни Марії Вишневської

Тереза ​​Анна Марія Рембеліська, дочка власника Кристинополя, Клюсова та Нового Двору Тадеуша Станіслава Вишневського, народилася 18 вересня 1868 року. Вийшла заміж 2 червня 1887 року у Кристинополі за спадкоємця Кросневицького маєтку Костянтина Рембелінського. Мала чотирьох дітей: Раймунда, Юлієтту, Марію, Анджея. Дата її смерті та місце поховання досі не відомі.

Continue reading “Весільна фотографія Терези Анни Марії Вишневської”
Весільна фотографія Терези Анни Марії Вишневської

Вальс Шопена для Катажини Потоцької

Ми вже розповідали про кілька генеалогічних досліджень, що були присвячені родоводам Потоцьких гербу Пилява.

Continue reading “Вальс Шопена для Катажини Потоцької”
Вальс Шопена для Катажини Потоцької

Становлення медичної справи у Червонограді

Вперше про медичне обслуговування у нашому місті згадується у спогадах старожилів – жителів міста Кристинополя, сіл Новий Двір та Клюсів.

Continue reading “Становлення медичної справи у Червонограді”
Становлення медичної справи у Червонограді

Карта Карла Куммерера Ріттера фон Куммерсберга

У 1855 році в Австро-Угорщині відбулася робота по картографуванню Володимирії, Галичини та Буковини, що вийшла друком як серія карт з дуже довгою назвою «Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien mit den Grossherzogthume Krakau und den Herzogthümern Auschwitz, Zator und Bukowina».

Continue reading “Карта Карла Куммерера Ріттера фон Куммерсберга”
Карта Карла Куммерера Ріттера фон Куммерсберга

На вулиці Шевській шевці тепер не живуть

Стара частина міста Червоноград, територія, власне, міста Кристинопіль, змінюється на очах. На місці старих будинків виростають нові: надзвичайно вишукані з оригінальною і особливо-особистою забудовою. По одній із них – вулиці Шевській – через поєднання стилів забудови можна прослідкувати історію життя міста.

Continue reading “На вулиці Шевській шевці тепер не живуть”
На вулиці Шевській шевці тепер не живуть

Історія червоноградського ринку

Вулиця Сокальська, 5 – це адреса комунального підприємства Червоноградський ринок. Саме це комунальне підприємство у березні 1992 року стало правонаступником Колгоспного ринку.

Continue reading “Історія червоноградського ринку”
Історія червоноградського ринку

Кристинопільські королі

У наші дні міста Кристинопіль на мапі України не існує – на його місці за радянських часів постав Червоноград. Від старого Кристинополя, названого так на честь Христини, дружини засновника міста Фелікса Потоцького, лишився один єврейський будинок, бернардинський костел (у якому зараз православна церква) і василіанський монастир. А ще відносно непогано збережений палац Потоцьких, власників міста.

Continue reading “Кристинопільські королі”
Кристинопільські королі

Аерофотозйомка Кристинополя 1944 року

Аерофотозйомка американських повітряних сил територій Східної Європи, яка проводилась для документації масштабних руйнувань, спричинених військовими діями у період Другої світової війни.

Continue reading “Аерофотозйомка Кристинополя 1944 року”
Аерофотозйомка Кристинополя 1944 року

Тут була школа села Новий Двір

На Старому місті, на роздоріжжі вулиць Василя Бобинського та Лемківської стоїть стара, досить велика будівля. Червоноградці її більше знають, як приміщення тубдиспансера. А старожили нашого міста, колишні жителі Кристинополя та Нового Двору, його знають, як початкову Новодвірську школу.

Continue reading “Тут була школа села Новий Двір”
Тут була школа села Новий Двір

І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина ІV

Будинок, в якому зупинилась сім’я Коморовських, був хороший, просторий, господарський дім, “панський двір”. Він одиноко та гордо височів на невеликому пагорбі, домінуючи над усім містечком, возвеличуючись і якби красуючись своєю миловидною зовнішністю.

Continue reading “І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина ІV”
І в Петербурзі писали про Кристинопіль. Частина ІV

Епідемія морової зарази поблизу Кристинополя у 1770-1771 роках

В середині липня 1770 року в Жовкві з’явилася морова хвороба, занесена туди, очевидно, з Правобережної України з торгівлею шкірою. Багато повмирало в той час від пануючої зарази і люди почали панічно тікати з міста; укривалися біля ставу під Туринкою, де, викопавши собі глубокі рови, перебували і варили собі їжу.

Continue reading “Епідемія морової зарази поблизу Кристинополя у 1770-1771 роках”
Епідемія морової зарази поблизу Кристинополя у 1770-1771 роках

Чому Потоцькі обирають Новий Двір

Ще за часів королеви Ядвіги, у кінці XIV століття, Польське королівство встановлює контроль над Белзькими землями. Поляки починають інтенсивно заселяти Руські території, а князь Земовит IV щедро роздавати земельні володіння польській шляхті в обмін на військову службу, знищуючи українську знать як суспільний клас. Серед цієї шляхти були й представники роду Потоцьких.

Continue reading “Чому Потоцькі обирають Новий Двір”
Чому Потоцькі обирають Новий Двір

Під Кристинополем у січні 1919-го…

Було це ще в початках нашої визвольної боротьби. Увага проводу Української Галицької Армії, яка що­йно орґанізувалася, звернена була на боротьбу за Львів. На пограничних теренах Галичини оперували, менш-більш независимо від себе, поодинокі ґрупи партизанським способом. До відділів, що оперували в районі Угнів-Белз, приділена була батерія поручника Івана Околота.

Continue reading “Під Кристинополем у січні 1919-го…”
Під Кристинополем у січні 1919-го…

В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІI

Ще в дитинстві, коли виховувалася у своєї тітки княжни, її чоловік тримав двох священників закону Societatis у себе в палаці. Кристина просила свого чоловіка, щоб хоч одна особа з того закону була в їхньому замку. Хотіла в Сокалі і у Підгайцях побудувати для цього закону костел і колегіум, але смерть перервала ці наміри.

Continue reading “В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІI”
В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІI

Як Польща і СРСР обмінялися територіями у 1951 році

15 лютого 1951 року Польська Республіка і Союз Радянських Соціалістичних Республік підписали в Москві угоду про обмін ділянками державних територій площею по 480 км2. Цей обмін став найбільшим обміном територіями в історії Польщі та однією з найбільших змін кордонів у післявоєнній історії Європи. Відтак СРСР отримав “ділянку території в Люблінському воєводстві в трикутнику між річками Буг, Солокія і Гучва”, на території яких був розташований і Кристинопіль…

Continue reading “Як Польща і СРСР обмінялися територіями у 1951 році”
Як Польща і СРСР обмінялися територіями у 1951 році

Стефанія Рибчак – сестра-жалібниця січового стрілецтва

Народилась 15 січня 1888 року в Бучачі, у сім’ї українського греко-католицького священника, громадського діяча, а в майбутньому учасника національно-визвольних змагань та військового капелана УГА Григорія Рибчака. Будучи кваліфікованою медсестрою, включилась від самого початку до лав Української Галицької Армії.

Continue reading “Стефанія Рибчак – сестра-жалібниця січового стрілецтва”
Стефанія Рибчак – сестра-жалібниця січового стрілецтва

Потягом до Кристинополя у кінці XIX століття

У 1895 році, подорожуючи по Галичині і маючи в кишені 60 гелерів ви б неодмінно придбали “Ілюстрований путівник австрійською державною залізницею”. Цікавий він тим, що окрім довідкової інформації у виданні подаються історичні нариси про місцевості, які пролягають на шляху слідування потягів. З-поміж багатьох представлених залізничних напрямків подається і опис напрямку Львів – Рава-Руська – Сокаль.

Continue reading “Потягом до Кристинополя у кінці XIX століття”
Потягом до Кристинополя у кінці XIX століття

Пам’яті жертв Голокосту. Ніколи більше…

Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту відзначається щорічно — 27 січня. Саме цього дня 1945 року солдати 1-го Українського фронту з лав Радянської Армії визволили в’язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау, в якому в часи Другої світової було вбито кілька мільйонів осіб.

Continue reading “Пам’яті жертв Голокосту. Ніколи більше…”
Пам’яті жертв Голокосту. Ніколи більше…

Придорожні хрести у місті Червонограді

Здавна, а особливо з початку ХVIII ст., на землях України споруджувалися придорожні хрести та «фігури». Звичай ставити такі хрести прийшов в Україну із Західної та Центральної Європи. В Галичині на головних шляхах, навіть на відрізку одного кілометра, можна було побачити їх часом більше десятка.

Continue reading “Придорожні хрести у місті Червонограді”
Придорожні хрести у місті Червонограді

Іван Франко і кристинопільський слід

Почати слід з того, що Іван Франко у Кристинополі був. “Один раз відвідав кристинопільський монастир і оглянув бібліотеку”, — писав у статті “Франко і Василіяни” о. Йосафат Скрутень. Загалом, видатний український поет і письменник приязно ставився до василіян і частенько позичав із їхніх бібліотек рукописи.

Continue reading “Іван Франко і кристинопільський слід”
Іван Франко і кристинопільський слід

Міст фельдмаршала Георга Гефелле

Залізний автомобільний міст через річку Західний Буг у Червонограді був збудований не пізніше 1912 року, так як його зображення зустрічається на поштових листівках того часу. Пошкоджений під час воєнних дій, міст був відновлений австрійськими інженерними військами. З 1915 року він носитиме назву Міст Гефелле (Hefelle Brücke).

Continue reading “Міст фельдмаршала Георга Гефелле”
Міст фельдмаршала Георга Гефелле

В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІ

Кристина до святих реліквій, відносилася з пошаною. Надіслану отцем Інокентієм ХІ, велику освячену свічку мала за найвеличніший скарб. Свічка та була її провісником аж до смерті. Часто запалювала її під час блискавки, а перед самою смертю вона вже догорала, якби давала знати, що коли свічка, послана Папою Римським згасне – вона теж має згаснути.

Continue reading “В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІ”
В честь кого назване місто Кристинопіль. Частина ІІ