Дорожний вказівник у с.Забужжя (тепер Сокальського району). Стояв тут у період німецької окупації цих територій Третім рейхом (Генерал-губернаторство). 1939-1944 рр.
Знак АF – “Achtung! Fernverkehr” (рух на великі відстані, міжміський трафік). Такі вказівники ставилися на вузлових дорогах, перехрестях, що безпосередньо скеровували на великі відстані. В сучасному розумінні – “виїзд на магістраль”. (Кольори на фото вгорі штучні).
Continue reading “Дорожні вказівники”
Курган Пілсудського, також відомий як Курган незалежності або Курган свободи (пол. Kopiec Piłsudskiego) – штучний пагорб, створений у 1934-1937 роках в Кракові, Польща. Курган знаходиться на вершині найвищого краківського пагорба Совінец. Названий на честь Юзефа Пілсудського – польського національного лідера і борця за незалежність. Це найбільший з чотирьох штучних насипів в Кракові поряд з курганами Крака (Кракус), Ванди і Костюшко. Continue reading “Курган Пілсудського у Кракові”
На початку Першої світової війни, 13 серпня 1914 року, місто Сокаль було зайняте російськими військами. Впродовж серпня-жовтня 1914 року російські військові будівельники збудували залізничну колію від Володимира-Волинського до Сокаля. А весною 1915 року – від Сокаля до Львова. Continue reading “Історія будівництва залізниці Вол.-Волинський – Львів. Частина I. Загальні відомості”
1886 р.
У сокальському районному відділі 27 грудня відбудеться конкурс на будову залізничного сполучення в Кристинополі і в Белзі. Ціна першого 10.905, другого 4976 gld. Continue reading “Вісті з краю”
Багато мостів стали відомими. Про багато війн було знято фільми на таких відомих мостах з відомими акторами. Імена, які запам’ятались нащадкам, тому, що там були вражаючі сцени, які можна представити, і можна було б зняти захоплюючий сюжет.
Про міст біля Кристинополя мовчать. Це був просто незначний дерев’яний міст, як і тисяча інших.
У 1941 році біля перил моста була невелика дощечка: “Граница” – кордон великої Російської імперії Сталіна. Continue reading “Кристинопільський міст”
1887 р.
Місцевий листоноша, то людина,яка з 7 ранку до 7 вечора, немає ні хвилини відпочинку. Мусить розвозити пошту до і з Сокаля і при тому ще виконує обов ‘язки телеграфіста . Кристинопіль є метрополією торгівлі зерном і деревиною в Белзькій і Сокальській околицях. І при тому має чисельні будинки, села і присілки, які користуються поштовими послугами в Кристинополі, тому цей поштовий відділ дає досить значні доходи. Пан Шиффер давно повинен був дати дотацію на утримання експедитора і тоді єврейське товариство Рейсса, яке вічно пише на листоношу скарги, не мало би причини для їх написання. Маємо надію, що ці кілька слів побудять дирекцію пошти, щось зробити у цьому напрямку, а результат незабариться – наш “білий негр”дістане помічника. Continue reading “Про пошту в Кристинополі”
Альфред Абердам (фр. Alfred Aberdam, 14.V.1894, Кристинопіль, Королівство Галичини і Лодомерії, Австро-Угорщина (тепер Червоноград, Львівська область, Україна) – 03.XII.1963, Париж, Франція) – польський і французький художник, представник Паризької школи.
Виходець з Кристинополя, народився у сім’ї багатого єврейського банкіра Мойсея Абердама і Файґи Розентрайх; отримав чудову освіту. З 1905 року родина переїздить до Львова. 1913 року відбуває до Мюнхена, де планує вивчати живопис в місцевій Академії мистецтв. Проте, його навчання перериває Перша світова війна. Мобілізований до австрійської армії, Абердам скерований на східний фронт, де, поранений, потрапляє до російського полону. Перебував у таборі військовополонених в Іркутську. Після звільнення, у 1917 році, Абердам живе в Москві, де знайомиться з Маяковським і Єсеніним. Також вивчає колекцію французького мистецтва, зібрану Сергієм Щукіним. У 1922-1923 рр. він навчається в Краківській академії мистецтв. Continue reading “Альфред Абердам – художник Паризької школи”
Пороми (плавзасоби) здавна використовувались для перевезення пасажирів і транспортних засобів з одного берега на інший. Вони з’явилися тоді, коли у людини виникла потреба долати перешкоди на своєму шляху. Слово пором походить від прасл. *pormъ і пов’язане з дієсловом *perti — «рухатися», «перти». Continue reading “Пором на Бузі”
22 червня 1941 року о пів на третю ранку я отримав наказ перехопити кур’єра на дорозі між містами Сокаль і Кристинопіль, оскільки вночі наша рота зайняла передові позиції і місце розташування командного пункту змінилося. У ці хвилини став займатися новий день. Спочатку яскравим світлом освітилися ширяючі високо в небі хмари. Потім в глибокій нічний чорноті почали розповзатися сірі сутінки, прорізані сонячними променями. У декількох сотнях метрів праворуч від нас стали проглядатися зарості чагарнику і групи дерев вздовж русла річки Буг. Над гладдю води висіли клапті туману. У попередні два тижні вдень і вночі ми часто продиралися через зламані верби до берега. Звивистий Буг був тут не дуже глибоким. Вода, що віддає чорнотою, була чистою, а ширина річки становила близько 15 метрів. Час від часу проглядалися вири. Потрапити в такий вир з явно вираженими межами було небезпечно для життя. Continue reading “Перший день війни очима солдата Вермахта”
Товарна пломба — це унікальний прилад одноразового застосування, призначений для індикації факту несанкціонованого доступу до об’єкта, що охороняється. Пломби виготовлялись таким чином, щоб зняття їх неминуче призводило до залишення явно видимих слідів на їх матеріалі, а зняття без залишення слідів було б неможливим. Continue reading “Свинцеві товарні пломби початку XX століття”
З 1918 по 1923 рр. уряд Польщі боровся з надмірним дефіцитом бюджету, що досягав 155% ВВП у 1921 р. і 94% у 1922 р., стимулюючи інфляцію. На початку 1923 року інфляція тодішньої польської валюти – польської марки (mkp) – набрала обороти. Її ставка знизилася з 9 mkp за 1 долар в 1918 році до 6 375 000 mkp за долар наприкінці 1923 р. Continue reading “Грошовий переказ до Кристинополя в період післявоєнної гіперінфляції”
На початку XX ст. Кристинопіль знову опинився під владою Польщі, яка почала придушувати українське національно-культурне життя, закривати відділи товариства “Рідна Хата” і українські школи. Та українське життя все ж не завмирало. Свідома молодь горнулася до “Просвіти”, яка впевнено входила в кожну місцевість, село, хату. В читальнях ставили п’єси Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки. Всупереч заборонам влади відзначали національні свята, фестини, проходили так звані рейди “Культ стрілецьких могил”. Continue reading “Культурно-освітнє і господарське життя після Першої світової війни”
Львівщина та, зокрема, Кристинопіль-Червоноград має надзвичайно багату і цікаву історію. Одним із джерел пізнання, вагоме місце слід виділити предметам старовини. Ці матеріали, в допитливих руках наукових працівників Львівської філії музею історії релігії, що у Червонограді та краєзнавців міста, стають відправною точкою дпя їх детального вивчення. Continue reading “Два артефакти – спільна історія”
Кристинопільський Апостол – як і більш відомі «Повість минулих літ» Нестора-літописця чи «Повчання Володимира Мономаха дітям», був написаний у далекому XII столітті. Кристинопільський Апостол – одна з перших рукописних пам’яток Київської Русі, що сьогодні дозволяє досліджувати витоки української мови. Що це за рукопис? Про що він розповідає? І чим пов’язаний з нашим містом? Continue reading “Кристинопільський Апостол”
Розвиток планувальної структури Червонограда (Кристинополя) протягом XVII- початку XXI ст.
Визначено і обгрунтовано етапи розвитку планувальної структури Червонограда (Кристинополя), окреслює межі територій розширення міста та давні урбаністичні релікти поселення. Окрім цього в статті розглянуті стилістичні особливості архітектурних пам’яток Червонограда. – автор Рибчинський О.В., Львів, 2015. Continue reading “Розвиток планувальної структури Червонограда XVII-XXI ст.”
У XVIII столітті полювання широко набуває статусу основних забав аристократії та дворянства. Масштаб цих дійств визначається заможністю мисливця і його місцем у суспільстві. Одним з аспектів полювання, що мають цінність для історії архітектури, є звіринці. Вони, як правило, розташовувалися поблизу резиденцій і використовувалися як для полювання так і для спостереження за тваринами. Continue reading “Парк Ґайчин та звіринець Потоцьких”
Станіслав Йозеф Марія Леопольд Вишневський народився у 1859 році в Кристинополі, у польській аристократичній родині Вишневських, гербу Прус I. Перший син графа Тадеуша Вишневського і графині Джуліани фон Стадіон-Вартхаузен і Танхаузен. Continue reading “Станіслав Йозеф Вишневський”
Кристина Анна Потоцька (26 липня 1643 р. – 06 травня 1699 р.) – дочка Єжи Любомирського, гетьмана польного коронного та Констанції Лігежанки. Після смерті матері, була віддана на виховання своїй тітці Анні не тільки в християнській благочесті, але й в рукоділлі та мистецтвах, в чому досягла великих успіхів, будучи дуже здібною. Це їй в майбутньому стане в нагоді, так як все життя возвеличувала Господа, складаючи вірші, прикрашала та оздоблювала різноманітні речі, а музичною грамотою оволоділа так, що годі було найти їй рівню. Continue reading “Кристина Потоцька з дому Любомирських”
Червоноград, або Кристинопіль, як колись називалося це дивне місто, на перший погляд здається таким собі шматочком Сходу на Заході, колонією Радянського Союзу серед напів-європейських містечок Галичини. Принаймні, саме таке враження спіткає подорожуючого коли після вишуканої Жовкви, облуплених але гонорових Великих Мостів, таємничого Белзу він опиняється серед червоноградських шахт і баракоподібних хрущовок. Проте це – лише перше враження, котре в даному випадку аж ніяк не вірне. Continue reading “Два храми Кристинополя”
“В жодному краю не бачив я такої кількості кам’яних придорожніх фігур як на Сокальській землі.” – так писав Броніслав Сокальський у своїй монументальній праці “Повіт Сокальський”, Львів, 1899 р. Це великі вертикальні архітектурні об’єкти, переважно муровані з цегли, що не мають визначного культурно-мистецького значення, проте свідчать про події давнини.
Як побачимо далі простежити якусь певну однозначну причину зведення такого типу споруд неможливо. Усі вони будувались у різні часові періоди, приурочені до різних історичних подій. Continue reading “Придорожній хрест на межі міста”
Мужність гідна визнання.
Поблизу Кристинополя у Бузі купалося кілька десятків єврейських жінок зі своїми дітьми. Раптом одна дванадцятирічна дівчинка почала тонути. Спочатку до дитини кинулась її мати, яка теж не вміла плавати і почала тонути також. Їм на допомогу поспішили три єврейки, але зайшовши на глибину також зникли. На гвалт стоячих на березі людей (а це були самі жінки, близько 100 осіб, які не наважувались заходити в річку) першим прибіг пан Теофіл Нагель (Teofil Nagel), вчитель, що грав у великий теніс неподалік. Continue reading “Дві замітки про Кристинопіль у старих газетах”
Кристинопіль. Містечко, Сокальський повіт, Львівське воєводство. 2809 жителів . В 1 км від залізничної колій Рава-Руська – Сокаль, Львів – Сокаль. Пошта, телеграф, телефон. Муніципалітет. 1 храм римо-католицький, 1 храм греко-католицький, 5 синагог, 2 монастирі. Ремесла та промисловість. Continue reading “Кристинопіль та околиці у економічному довіднику 1929 року”
Конверт з Кристинополя до Сан Паулу, Бразилія. 28.10.1938 р. На конверті присутні штемпелі поштових відділень Кристинополя, Варшави, Берліна, авіапошти Німеччини Lufthansa (Deutsche LuftPost Europa SudAmerika) та приймального відділення у Бразилії. Відправник листа – мешканець Кристинополя Соломон Ратц (Salomon Ratz). Він займався торгівлею залізом у місті, про що є записи у польських економічних довідниках того часу. Отримувач – Маркос Фабель (Markos Fabbel).
Костел отців Бернардинів у Пржеворську (Республіка Польща) володіє безцінними мощами святого Климента, мученика перших століть християнства. Всупереч попереднім припущенням, це не є фрагменти мощей святого Климента I, Папи, а всього тіла іншого одноіменного мученика. Ми мало знаємо про життя Святого Климента Мученика, але ми можемо без сумніву сказати, що він помер за свою віру під час переслідувань, спрямованих римськими імператорами на послідовників Христа. Як і багато інших послідовників віри, він був похований у катакомбах. Continue reading “Реліквії мученика Климента з бернардинського монастиря в Кристинополі”
